Беклін Арнольд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арно́льд Бе́клін (Böcklin) (*16 жовтня 1827, Базель — †16 січня 1901) — швейцарський живописець.
Народився у місті Базелі. Помер у Сан Доменіко біля Фьєзоле в Італії.
Перші вчителі: А.Калам у Женеві, в 1845-47 рр.навчався у І. В. Ширмера у Дюссельдорфі в Академії мистецтв .За звичаєм зробив освітницький мандр по Франції, Швейцарії, Нідерландах. Два роки був професором в Академії мистецтв у Веймарі.
Працював на батьківщині, в Римі, Парижі, Ваймарі, Базелі, Цюріху, Флоренції, Мюнхені.
Спочатку створював романтичні пейзажі, а потім — міфологічні й алегоричні картини з складною символікою.
В творчості Бекліна подекуди позначився занепадницький настрій.
[ред.] Головні твори
- Бог природи Пан з граком, 1854, Ганновер.
- Вілла на узбережжі в бурю, 1865, Монако.
- Вілла біля моря, 1878, Вінтертур .
- Венера Анадіомена, 1872, Сен Луіс Міссурі, США.
- Автопортрет з фігурою Смерті, 1872 .
- Анжеліка в полоні у дракона, 1873, Берлін .
- Флора, 1875 .
- Весна, 1875, Лейпціг .
- Пісні навесні, 1876, Москва.
- Поля блаженних, 1878 .
- Острів Мертвих(декілька варіантів) 1880-83.
- Одіссей і Калліпсо, 1883, Базель.
- Святилище Геркулеса, 1884, Вашінгтон.
- В грі хвиль, 1885 .
- Голова Медузи Горгони, 1878.
- Портрет Готфрида Келлера, 1889, Цюріх.
- Старе подружжя на лаві в саду, 1891, Цюріх.
- Три вершники Апокаліпсісу, 1896, Цюріх .
- Капличка, 1898.
[ред.] Література
| Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

