Адольф Бек
| Бек Адольф | |
|---|---|
| пол. Adolf Beck | |
 | |
| Народився |
1 січня 1863 Краків |
| Помер |
1942 Львів ·отруєння |
| Країна |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  Польща |
| Національність | Єврей |
| Діяльність | професор, політик, фізіолог |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Галузь | нейрофізіологія |
| Заклад | Лікарський факультет Львівського університету |
| Посада | Ректор Львівського університету |
| Вчене звання | дійсний член АМН Польщі |
| Науковий керівник | Наполеон Цибульський |
| Відомі учні | Віктор Тиховський |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові |
| Відомий завдяки: | опрацювання методу електроенцефалографії |
| Батько | Шайя Давид Бек |
| Мати | Гюстава Мюллер |
 Адольф Бек у Вікісховищі | |
Адо́льф Бе́к (пол. Adolf Beck) (* 1 січня 1863, Краків — †? серпня 1942, Львів) — фундатор львівської школи фізіології. Доцент (1894), професор (1897), почесний професор Львівського університету (1934). Президент Львівського лікарського товариства (1901), почесний член лікарських товариств Вільнюса (1895) та Кракова (1917). Дійсний член АМН Польщі (1920) та ПАН у Кракові (1930). Ректор Львівського університету (1912—1913).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Кракові, який на цей час входило до складу однієї з провінцій Австро-Угорської імперії (тепер Польща), у єврейській родині пекаря Шаі Давида Бека та Густави з дому Мюллер. Був найстаршим сином в сім'ї, яка склалася з 12 дітей.[1] У 1884 р. блискуче закінчує гімназію Святого Яцека у м. Кракові та вступає на перший курс медичного факультету Ягеллонського університету (м. Краків).
У 1886 р. розпочинає наукову діяльність на кафедрі фізіології Ягеллонського університету під керівництвом відомого польського фізіолога Наполеона Цибульського. Протягом 1889—1894 рр. — асистент кафедри фізіології, 1894—1895 рр. — доцент кафедри фізіології Ягеллонського університету.
З травня 1895 року призначений надзвичайним професором фізіології відновленого лікарського факультету Львівського університету. Першу лекцію виголосив 29 жовтня 1895 р. з фізіології, на тему «Життєві явища та способи їх дослідження» (O zjawiskach zyciowych i sposobach ich badania).
1897 р. отримав звання звичайного професора фізіології Львівського університету. Організував Львівське фізіологічне товариство та Інститут фізіології. Відтак 1901 р. стає президентом Львівського лікарського товариства.
У ніч з 19 на 20 червня 1915 року арештований окупаційною російською владою та вивезений до Києва, де перебував до кінця 1916 р.
Покінчив життя самогубством (перед відправкою до гетто на Янівському передмісті взяв у сина Генрика ціанистого калію) у серпні 1942 року в окупованому німцями Львові.
Наукові досягнення[ред. | ред. код]
Напрями його наукових досліджень: нейрофізіологія — один із перших опрацював метод електроенцефалографії, описав спонтанну біоелектричну активність мозку — 1890; фізіологія сенсорних систем: зору, слуху, болю; кровоплинної, травної та видільної систем; історія фізіології.
Науковий дебют відбувся у студентські роки публікацією 1888 р. «Про подразнення різних місць нерва» і був присвячений електрофізіологічним дослідженням нервової системи, яка принесла визнання серед науковців і нагороду від Ягеллонського університету.
У 1890 р. А. Бек виходить у світ праця «Die Bestimmung der Localisation des Gehirn — und Rückenmarksfunctionen vermittelst der electrischen Erscheinungen» у часописі «Centralblatt für Physiologie», що присвячена опису спонтанної та викликаної біоелектричної активності кори головного мозку собак і кролів та дослідженню феномена, відомого тепер у фізіології як десинхронізація.
У 1891 році захистив докторську дисертацію на тему «Визначення локалізації в головному і спинному мозку за допомогою електричних явищ» [Oznaczenie lokalizacyi w mozgu i rdzeniu za pomocq zjawisk elektrycznych].
1894 році Адольф Бек захистив Venia legendi (габілітація) з фізіології на тему «Зміни кровоносного тиску у судинах».
У 1910 році Адольф Бек бере участь у підготовці і роботі Міжнародного Конгресу фізіологів у Відні.
1915 року у співавторстві з Н. Цибульським видав підручник «Фізіологія людини» у двох томах для студентів-медиків. 1924 р. за редакції А. Бека виходить у світ друге доповнене видання підручника з фізіології у двох томах.
Підготував 9 професорів, керував науковими дослідженнями багатьох клініцистів Львівського університету.
Неодноразовий номінант на Нобелівську премію. Разом з Наполеоном Цибульським першим отримав наднирковий гормон адреналін.
Сім'я[ред. | ред. код]
Адольф Бек був одружений з Регіною Мандельбаум, мав сина Генрі (1896—1946) — гінеколог.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Гжегоцький М. Р. Адольф Бек та його вклад в розвиток експериментальної фізіології / М. Р. Гжегоцький, А. М. Гжегоцька // Експериментальна та клінічна фізіологія: збірник наук. праць до 100-річчя кафедри фізіології, 10-14 жовтня 1995 р. — Львів, 1995. — С. 20-22.
- Заячківська О. Шляхетність у науці та житті: пам'яті фундатора львівської фізіологічної школи професора Адольфа Бека / Оксана Заячківська, Антон Куенен, Мечислав Гжегоцький // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 2009. — № 3. — С. 103—109.
- Зіменковський Б. С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784—2006 / Зіменковський Б .С., Гжегоцький М. Р, Луцик О. Д. — Львів: Наутілус, 2006. — 416 с.
- Коенен А. Науковий пріоритет А. Бека в нейрофізіології (до 135-річчя з дня народження А. Бека) / А. Коенен, О. Заячківська, Р. Більський // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 1998. — № 1. — С. 105—109.
- Надрага М. С. Науковий портрет фундатора Львівської школи фізіологів Адольфа Бека у світлі сучасної бібліографії [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.] / М. С. Надрага, С. В. Васільєва // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали п'ятої міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 верес. 2013 р., м. Львів / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека; [редкол.: О. В. Шишка, Н. Е. Кунанець, Д. О. Тарасов та ін.]. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — С. 454—463.
Посилання[ред. | ред. код]
- Адольф Бек[недоступне посилання з червня 2019]
- Олег Павлишин. Єврейське населення східної Галичини у 1918—1919 рр.: соціальний аспект
- ЛДМУ [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Львів побачить світ Адольфа Бека очима його сина (рос.)
- Науковий портрет Адольфа Бека — фундатора львівської наукової школи фізіологів (До 150-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч. [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Науковий портрет фундатора Львівської школи фізіологів Адольфа Бека у світлі сучасної бібліографії [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.]
|
