Беладона звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Беладона)
Перейти до: навігація, пошук
Беладона звичайна
Atropa belladonna - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-018.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Atropa
Вид: Беладона звичайна
Біноміальна назва
Atropa belladonna
L.
Посилання
EOL: 5701795
IPNI: 161633
ITIS logo.jpg ITIS: 30488
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 33113
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Atropa belladonna

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Gatunek trujący.svg Беладо́на звича́йна (Atropa belladonna) — багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових (Solanaceae).

В Україні трапляється в Криму, Карпатах, західному Лісостепу, Розточчі, Опіллі); отруйна (містить ряд алкалоїдів групи атропіну). При отруєнні беладоною стан збудження нервової системи швидко змінюється її пригніченням; бувають випадки смерті. Характерна риса отруєння — розширення зіниць. Лікування: промивання шлунково-кишкового тракту, у тяжких випадках — серцеві і заспокійливі засоби. Настойки і екстракти беладони використовують у медицині як болезаспокійливі і протиспазматичні засоби при шлунково-кишкових, нервових та інших захворюваннях.

Беладона культивується в Україні як лікарська рослина.

Ботанічна характеристика[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1,5 м. Стебло розгалужене, листки яйцевидно загострені; квітки брудночервонуваті, поодинокі, пониклі; плід — чорна блискуча ягода.

Поширення[ред.ред. код]

Росте в листяних лісах, між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. Природні зарості можна використати як насіннєву базу для селекційної роботи.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

З лікувальною метою використовують листки (лат. Folia belladonnae), корені (Radix belladonnae) і траву (Herba belladonnae). Листки містять в собі алкалоїди, переважно гіосциамін, а також скополамін (гіосцин), глюкозид метилескулін, аспарагін, смолисті речовини. Корінь містить до 1,5% алкалоїду, в основному гіосциаміну, глюкозид метилескулін і до 12% дубильних речовин. З листя беладони виготовляють фармацевтичні препарати — екстракти і настойки, новогаленові препарати, які вживають як болезаспокійливий і протиспазматичний засоби при бронхіальній астмі, шлунковокишкових захворюваннях, а також при отруєнні морфієм. Гіосциамін розширює зіниці.

Медичне застосування[ред.ред. код]

Міцний відвар коренів призначають при паркінсонізмі. З коренів і листків одержують атропін.

Заготівля[ред.ред. код]

Листки збирають в період цвітіння, в червні — липні, 3—4 рази, в міру їх відростання. Общипують біля основи листкової пластинки. Сушать негайно в тіні.

Коріння збирають восени (вересень — жовтень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'ясисті, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях.

Вся рослина отруйна, що слід враховувати під час її збирання і сушіння: не торкатися носа, очей, губ, а після закінчення роботи мити руки.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.