Бела III

Бела ІІІ на середньовічній мініатюрі

Бе́ла III (угор. III. Béla, англ. Béla III of Hungary1145 - 23.4.1196) - угорський король (1176-1196), з 1161 герцог Хорватії і Далмації. Син Гейзи II та Єфросінії, дочки великого київського князя Мстислава I Великого, сестри великого київського князя Ізяслава II – діда галицько-волинського князя Романа II Великого.

Біографія

Закладення кляштору Белою III

У травні 1162 королем проголосили Стефана ІІІ, який відправив 1163 свого молодшого брата Белу заложником до візантійського імператора Мануїла I Комнена у Константинополь, де той перехрестився на Олексія, отримав гарну освіту. Імператор через відсутність спадкоємця заручив його з своєю донькою Марією Комнен і надав титул деспота. Під приводом захисту прав Бели імператор розпочав війну з Угорщиною і згідно з укладеним миром від липня 1167 зайняв Хорватію і Далмацію. Марія з Антіохії 1169 народила довгоочікуваного спадкоємця Олексія, що спонукало Мануїла І розірвати заручини і одружити Белу з сестрою своєї дружини Агнесою з Антіохії.

У травні 1172 вірогідно був отруєний 25-річний король Угорщини Стефан ІІІ, після чого помер його новонароджений син. Мануїл І допоміг йому захопити столицю Угорщини в обмін на обітницю не нападати на Візантію до смерті імператора і його сина Олексія ІІ. Королева-матір і барони противились його коронації, як і архієпископ Естергому Лукас. Папа Олександр ІІІ доручив архієпископу Калоча коронувати 13 січня 1173 Белу ІІІ. Він відіслав королеву-матір у Палестину і ув’язнив молодшого брата Гейзу, якому вдалось втекти до Леопольда V Австрійського. Разом чеським князем він атакував Австрію, змусивши герцога видати брата. Після смерті імператора Мануїла І повернув до Угорщини Срем, Хорватію і Далмацію (1180). Після вбивства 1183 імператора Олексія ІІ Комнина він захопив у Візантії Белград, землі у Болгарії. Для замирення Бела ІІІ видав 1185 доньку Марію-Маргариту за імператора Ісаака ІІ Ангела. Через Угорщину 1189 у Третій хрестовий похід пройшли німецькі війська імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, які Бела ІІІ забезпечив провіантом, домовлявся про їхнє проходження через терени Візантії і відправив з ними двотисячний загін з братом Гейзою.

У 1188 Бела, скориставшись конфліктом між галицьким князем Володимиром Ярославичем і боярами, захопив Галич і проголосив себе "королем Галичини". Залишив у Галичині намісником свого сина Андрія. В 1189 галицьке боярство об'єдналось з Володимиром і вигнало загарбників.

Бела ІІІ за підтримки візантійського імператора, запровадив в управлінні країною візантійські порядки і звичаї, ввів 1181 при дворі канцелярію для запису наданих привілеїв і розпоряджень, коронував 1182 сина Імре для гарантування йому трону. За його правління в Угорщині розпочали зводити готичні споруди.

Діти

Саркофаг Бели ІІІ

1. Заручений з Марією Комнен

2. Агнеса Антіохійська (1154-1184), донька князя Антіохії Рене де Шатийон і Констанції, народила 8 дітей:

• Імре (1174-1204) - король Угорщини з 1182

• Марія-Маргарита (1175-1223) – дружина імператора Візантії Ісаака ІІ Ангела

• Саламон (помер у дитинстві)

• Андрій ІІ (1177-1235) – титулярний король Галичини, король Угорщини з 1205

• Констанція (1180—1240) – дружина короля Чехії Пшемисла I Оттокара

• Стефан (помер у дитинстві)

• Незнана донька

3. Після смерті Агнеси з Антіохії одружився 1186 з Маргаритою, короля Франції Людовика VII Капетинга і Констанції Кастильської, вдовою Генріха Плантаганета. Шлюб був бездітним.

Література

• Európa uralkodói, В-во Maecenas, 1999, ISBN 963-645-053-6
• Kristó Gyula. Die Arpaden-Dynastie : die Geschichte Ungarns von 895 bis 1301. В-во Corvina, Budapest, 1993, ISBN 963-13-3857-6 (німецька мова}

Посилання

Герб Бели ІІІ

Генеалогічне дерево Арпадів. Спадкоємці Альмоша [1]

Бела ІІІ [2]