Беловар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Беловар
Bjelovar
Герб Прапор
Беловар
Основні дані
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Беловарсько-Білогорська жупанія
Засноване 1413
Населення 41869 (2001)
Площа міста 191,9 км²
Поштові індекси 43000
Телефонний код 385 035
Географічні координати 45°54′ пн. ш. 16°50′ сх. д. / 45.900° пн. ш. 16.833° сх. д. / 45.900; 16.833Координати: 45°54′ пн. ш. 16°50′ сх. д. / 45.900° пн. ш. 16.833° сх. д. / 45.900; 16.833
Висота над рівнем моря 135 м
День міста 29 вересня
Міська влада
Мер міста Антун Корушец

(ХСЛП)

Беловар (Хорватія)
Беловар
Беловар

Беловар (хорв. Bjelovar, угор. Belovár/Bélavár) — місто в центральній Хорватії. Адміністративний центр Беловарсько-Білогорської жупанії та Беловарсько-Крижевецької єпархії. За переписом 2001 року в місті проживало 41 869 осіб[1], з яких 90,51% були хорватами[2].

Загальні відомості[ред.ред. код]

Одне з молодих міст Хорватії, стало містом 1756 р. за рішенням імператриці Марії Терезії. Відтоді має правильну квадратну структуру вулиць у центрі міста. Місто славиться давніми молочними і сироробними традиціями, його іноді називають «містом сиру». Гандбольний клуб «Б'єловар» виграв європейський чемпіонат сезону 1971-1972 рр. і дев'ять національних чемпіонатів.

Положення[ред.ред. код]

Беловар розташований на рівнинному плато, в межиріччі Сави і Драви, на північний схід від міста простягається довгий невисокий кряж, відомий як Білогора. Найвища точка цього пасма пагорбів має висоту 309 метрів над рівнем моря.

Беловар лежить на віддалі 70 кілометрів на схід від столиці країни Загреба, за 25 км на північний схід розташоване місто Джурджевац, за 30 км на північний захід — Крижевці, а за 38 км на захід — Врбовец.

Сполучення[ред.ред. код]

Автомобільні дороги з'єднують Беловар з Джурджевацом, Крижевцями, Врбовецом; а також ведуть на схід країни, в бік Дарувара і Віровітіци. У місті закінчується невелика тупикова залізнична гілка Крижевці — Беловар.

Історія[ред.ред. код]

Вигляд на собор св. Терези з міського парку

Це одне з небагатьох міст Посавської Хорватії, що не має стародавньої історії. Беловар вперше згадується 1413 р., але набув помітного значення завдяки побудові в 1756 р. фортеці на вимогу Марії-Терезії після включення міста до складу Країни — особливого адміністративного утвору Габсбурзької імперії, покликаного охороняти рубежі Австрійської монархії від навали турків. У той час основною роллю міста був захист центральної Хорватії від Османської імперії. В 1874 році Беловар було проголошено вільним королівським містом.

В 1920 році місто опинилося в складі Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, а пізніше Югославії. З 1991 року — в складі незалежної Хорватії. Під час війни за незалежність Хорватії місто декілька разів піддавалось сильним обстрілам. Шкоду, завдану будівлям міста, сьогодні повністю усунено.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Головна пам'ятка архітектури міста — барокова церква св. Терези, збудована в 1765 році. З утворенням у грудні 2009 року єпархії з центром у Беловарі храм набув статусу кафедрального собору.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
  2. Населення за національністю, по містах і муніципалітетах — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)

Посилання[ред.ред. код]