Белхатувська ТЕС
 |
|
| Розташування |  Польща, Лодзьке воєводство, м. Белхатув |
|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1988 рік |
| Вид палива | Буре вугілля (основне паливо) |
| К-сть. енергоблоків | 12 х 370/380 МВт + 1 х 858 МВт |
| Котельні агрегати | BB-1150 |
| Турбіни | 18K370 |
| Електрогенератори | GTHW360 |
| Встановлена електрична потужність |
5258 МВт |
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт-год. |
28 млрд (2010) |
| Кількість працівників | 4 793 осіб (2009) |
| Материнська компанія | Polska Grupa Energetyczna |
| Веб-сайт | www.elbelchatow.pgegiek.pl |
| Дані оновлено 25 січня 2012 року | |
Координати: 51°15′59″ пн. ш. 19°19′50″ сх. д. / 51.26639° пн. ш. 19.33056° сх. д. Белхатувська ТЕС - найбільша теплова електростанція на Європейському континенті, та є найбільшою у світі електростанцією, що працює на бурому вугіллі.[1]
Зміст |
Опис [ред.]
ТЕС виробляє близько 22 відсотків електроенергії в електробалансі Польщі. Потужність енергоблоків станції становить приблизно 18% від загальної встановленої потужності польської електрогенерації. Енергія з Белхатува є найдешевшою електрикою в країні.[2]
Історія [ред.]
Белхатувська ТЕС нерозривно пов'язана з історією розвитку одного з найбільших вугільних басейнів Польші - Белхатувського. Яке було відкрито під час геологічниих робіт з пошуку природного газу у селі Піски. Доведені запаси родовища становлять біля 2 млрд. тонн бурого вугілля, що залягає на глибині від 127 м.[2]
Динамічний розвиток Белхатувського вугільного басейну розпочався з 60-х років минулого століття. Після кількох років дослідницьких робіт на родовищі: великі запаси вугілля й досить низька собівартість його видобутку були головним аргументом для Уряду Польщі про прийняття рішення від 17 січня 1975 року про будівництво Белхатувської теплоелектростанції.
У результаті п'ятирічної роботи 19 листопада 1980 року була видобута перша тона вугілля, а 29 грудня 1981 року був введеней в експлуатацію та синхронізований з енергосистемою країни перший енергоблок Белхатувської ТЕС потужністю 370 МВт. Повну проектну встановлену потужність станція досягла сім років по тому, коли 12 жовтня 1988 року запрацював останній енергоблок ТЕС.[2]
Збудований у 2010 році, а в третьому кварталі 2011 року введений в промислову експлуатацію 13-ий енергоблок станції проекту французького енергетичного консорціуму «Alstom», встановленою потужністю 858 мВт. Разом з даною компанією також проводиться модернізація всіх 12-ти турбін раніше збудованих енергоблоків.
Екологія [ред.]
Реконструкція електростанції проведеної в 1994 — 2007 роках з метою десульфуризації димових газів (FGD), дозволяє відповідати всім нормам і вимогам охорони навколишнього середовища, встановленим Європейським союзом.
Однак у 2007 році Всесвітній фонд дикої природи включив електростанцію в європейський список одинадцяти найбільш забруднюючих довкілля підприємств унаслідок великої питомої виділення вуглекислого газу (30100000 тонн на рік СО2)[3][4] Для скорочення кількості викидів СО2 на Белхатувській ТЕС передбачається застосувати технологію утилізації вуглекислоти на декількох енергоблоках в період 2011 —2015 рр.. Дана програма модернізації здійснюється за підтримки Європейської комісії і оцінюється в €180 млн.
Примітки [ред.]
- ↑ Польська вугільна промисловість
- ↑ а б в Офіційний сайт теплоелектростанції
- ↑ «European dirty thirty».
- ↑ Macalister, Terry (2009-07-23). «Meet Belcha – Europe's biggest carbon polluter (and it's about to get even bigger)». The Guardian (Guardian Media Group). Процитовано 2010-06-20.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Белхатувська ТЕС |
