Бельгія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Королівство Бельгія
Koninkrijk België
Royaume de Belgique
Königreich Belgien

Прапор Бельгії Герб Бельгії
Прапор Герб
Гімн: Державний Гімн Бельгії
Розташування Бельгії
Столиця
(та найбільше місто)
Брюссель
Офіційні мови нідерландська, французька, німецька
Державний устрій
 - Король Філіп I
 - Прем'єр-міністр Шарл Міш'єл
Вступ до ЄС 25 березня, 1957
Площа
 - Загалом 32 547 км² (?)
 - Води (%) 6,4%
Населення
 - оцінка 2003 р. 10 372 469 (?)
 - Густота 337 чол,/км² (?)
ВВП (ПКС)  ? р., оцінка
 - Повний  ? (?)
 - На душу населення  ? (?)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
Домен інтернету .be
Телефонний код +32

Бе́льгія (нід. België МФА: [ˈbɛlɣijə], фр. Belgique, МФА: [bɛl.ʒik] нім. Belgien), офіційна назва: Королі́вство Бе́льгія — держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем. На суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході — з Німеччиною і Люксембургом, на півдні — з Францією. Площа країни — 30 510 км² (139 місце у світі), населення — 10 774 491 осіб (відповідно до оцінки на 2014 рік). За густотою населення (354,7 чол. на 1 км²) Бельгія посідає одне з перших місць у світі. Столиця — Брюссель (нід. Brussel, фр. Bruxelles)  населення якого становить 959 тис.осіб (за переписом 2002 року). Серед інших великих міст слід виділити Антверпен, Льовен, Мехелен, Ґент, Брюгге, Льєж.

Населення Бельгії складається з двох груп: фламандців (бл. 5 млн чол., 1958), що населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють нідерландською, і валлонів (бл. 4 млн чол.), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів. Крім того, у Бельгії живуть італійці (бл. 161,5 тис. чол., 1954), французи (бл. 55,3 тис. чол., 1954), нідерландці (понад 49,7 тис. чол., 1954). Невелика німецькомовна громада Бельгії проживає на сході країни у провінції Льєж.

Найпоширеніша релігія — католицизм.

Офіційні мови — нідерландськаФландрії та Брюсселі), французькаВаллонії та Брюсселі), німецька (друга офіційна на землях Німецькомовної громади).

Бельгія — член ООН, НАТО, ЄС.

Географія[ред.ред. код]

Лісовий пейзаж Арденн
Докладніше: Географія Бельгії

Географічне положення — знаходиться у Західній Європі, на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з Францією, на сході з Люксембурґом і Німеччиною, на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься Північне море. На північному заході прибережні рівнини, у центральній частині — пагорби; пагорби й ліси на південному сході; Арденський ліс; річка Шельда (Схелде).

Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними дюнами і відгороджена дамбами, що захищають від повеней райони польдерів — низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії — пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) плато Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході — древній (герцинський) масив Арденни (г. Ботранж, 674 м). З корисних копалин промислове значення мають: поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6 млрд т в районах МонсШарлеруаЛьєж і Кемпен), фосфоритів, каолінів, будматеріалів.

Клімат Бельгії помірно теплий, морський. Пересічні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750–800 мм на рік (в Арденнах — до 1500 мм).

У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає Маас та його притока Самбр, Урт. Річки середньої, і північної Бельгії — Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, у Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7% площі Бельгії.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Бельгії

Стародавні часи[ред.ред. код]

У стародавні часи на території Бельгії жило кельтське плем'я белгів. У 57 до н. е. Бельгію завоював Юлій Цезар і увів її до складу Римської імперії. У 3 ст. до Бельгії вторглись германські племена франків і фризів. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. У ранньому середньовіччі Бельгія перебувала у складі франкської держави. За Верденським договором 843 територію теперішньої Бельгії було поділено по річці Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна — до Лотарингії.

У 13—14 столітях територія Бельгії була ареною запеклої боротьби між Англією і Францією. У середині 15 століття стала володінням бургундських герцогів.

14771516 територія теперішньої Бельгії, або Південні Нідерланди, належала разом з рештою Нідерландів імперії Габсбургів, а 15161713 — Іспанії. Після війни за Іспанську спадщину, за Утрехтським миром 1713, територія була приєднана до Австрії і знову включена до складу імперії Габсбургів як Австрійські Нідерланди.

18 століття[ред.ред. код]

Наприкінці 18 століття у Австрійських Нідерландах розвинулись металургійна, кам'яновугільна, шерстяна, шовкова, скляна та інші галузі промисловості, зміцніла буржуазія як політична сила.

1789 внаслідок буржуазної революції австрійці були вигнані. 11 січня 1790 проголошена незалежна держава — Сполучені Штати Бельгії, але 1791 Австрія відновила свою владу над Бельгією.

1795 французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. У колишніх Австрійських Нідерландах були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне і політичне життя країни.

19 століття[ред.ред. код]

Після падіння імперії Наполеона колишні Австрійські Нідерланди рішенням Віденського конгресу 1814–1815 було злучено з Нідерландами в єдине королівство — Сполучені Нідерланди під владою нідерландського короля Вільгельма І.

Внаслідок революції 1830 та десятиденної кампанії 1831 за підтримки Франції Бельгія здобула незалежність.

Наприкінці 19 століття, завдяки наявності природних багатств і вільних капіталів, дальшому посиленню експлуатації населення метрополії і колонії Бельгійського Конго1885), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну.

1885 — у Бельгії утворилася робітнича партія; у 1886, 1889, 1890 рр. відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводилися сутичками робітників з поліцією й урядовим військом; у загальних політичних страйках 1893, 1902 і 1913 взяло участь близько 1 млн робітників.

20 століття[ред.ред. код]

Під час Першої світової війни Бельгія була окупована німецькими військом.

У 1-й третині ХХ століття у Бельгії запровадили загальне виборче право для чоловіків, 8-годинний робочий день, підвищили пенсії.

Світова економічна криза 1929–1933 охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість безробітних зросла до 300 тисяч чоловік.

У роки Другої світової війни Бельгія була окупована військами гітлерівської Німеччини.

1948 — Бельгія увійшла до Західного союзу, а 1949 — до Північно-Атлантичного союзу.

1955 Бельгія підписала Паризькі угоди, а 1957 — договір про т. з. Спільний європейський ринок та Євратом.

Перших заходів до регіональної автономії було вжито 1971, 1974 й 1980, коли було створено регіональні асамблеї для Фландрії, Валлонії й Брюсселя. 1992 було оголошено про введення федеративного ладу.

Політика[ред.ред. код]

Vlaamse GemeenschapLocatie.png
Фламандська громада
(нідерландськомовна)
Franse GemeenschapLocatie.png
Французька громада
(французькомовна)
Duitstalige GemeenschapLocatie.png
Німецькомовна громада
Vlaams GewestLocatie.png
Фландрія
Wallonia (Belgium).png
Валлонія

BelgiumBrussels.png
Брюссельський столичний регіон

Бельгія — конституційна монархія. Глава держави — король, який затверджує закони, має право розпускати парламент, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і сенату. Члени парламенту (за винятком частини сенаторів, яких обирають ради провінцій і сам сенат) обираються громадянами Бельгії віком від 18 року. Обраними до палати представників можуть бути особи, які досягли 25 років, а до сенату — 40 років. У Бельгії діє пропорційна виборча система. Згідно з діючою конституцією 1831, виконавча влада належить королю, фактично вона здійснюється урядом. Місцевими справами за конституцією Бельгії відають виборні провінціальні та комунальні ради і призначувані королем губернатори, комісари та бургомістри.

Голова держави — король Філіп I з 21 липня 2013.

Участь у міжнародних організаціях: Бельгія бере участь у багатьох міжнародних організаціях, зокрема СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, ЄС.


Докладніше у статті Політичні партії Бельгії

Політична криза 2007–2011[ред.ред. код]

Після останніх федеральних виборів, які пройшли 10 червня 2007 р., ліберальній та соціально-християнській партіям так і не вдалося створити національний (федеральний) уряд країни. За всю свою політичну історію Бельгія вперше переживала таку складну ситуацію.

Через 6 місяців після виборів нарешті досягнута домовленість, і у грудні 2007 р. створено Перехідний уряд, який очолив колишній прем'єр-міністр Гі Вергофстадт.

20 березня 2008 р., через 9 місяців перемовин, прем'єр-міністром обрано Іва Летерма і сформовано новий уряд.

15 липня 2008 І.Летерм подає у відставку (дарма що Король Бельгії Альберт ІІ не дав свою згоду на це), і країна знову поринає у невизначеність. Політична криза триває: повноваження чинного уряду продовжуються лише за умови значних обмежень, дати розгляду гарячих питань відтягуються, у тому числі щодо проведення дострокових виборів у 2009 р. спільно з черговими регіональними та парламентськими. Ів Летерм пропонує відставку уряду двічі, 19 та 22 грудня 2008 р., і під час другої доповіді Король Альберт ІІ нарешті дає згоду.

30 грудня 2008 р. Прем'єр-міністром Бельгії став Герман Ван Ромпей. Склад Кабінету Міністрів залишився у цілому без змін, окрім трьох осіб: віце-прем'єр-міністром, міністром внутрішніх справ призначено Гвідо Де Падта, міністром юстиції — Стефана Деклерка, міністром державної служби та державних підприємств став Стівен Ванакере.

Детальніше у статті Політична криза в Бельгії (2007-2011)

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше у статті Економіка Бельгії

Бельгія — високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: інжиніринг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна, нафтова та скляна промисловість.

Грошова одиниця — євро

Експорт: залізо, сталь, текстиль, нафтохімікати, пластмаси, діаманти, транспортні засоби;

Див. також[ред.ред. код]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Бельгія поділяється на 3 регіони: Брюссельський столичний (власне Брюссель і 18 приміських громад), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії й Валлонії), а провінції — на громади.

Демографія[ред.ред. код]

Докладніше: Населення Бельгії
  • 1990 — 9,895 млн.
  • 2002 — 10,2 млн. (за відомостями перепису)

Культура[ред.ред. код]

Докладніше у статті Культура Бельгії

Офіційні мови — нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55% людності країни); на півдні, у Валлонії — французькою (32%); 11% бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії — німецька (0,6%). У Брюссельському регіоні розмовляють французькою й нідерландською мовами. У Фландрії за офіційну мову править тільки нідерландська, у Валлонії — французька (на землях Німецькомовної громади ще й німецька), а в Брюсселі за офіційні вважають французьку та нідерландську мови.

Релігія[ред.ред. код]

Конституція Бельгії гарантує свободу віросповідання. Більшість віруючих (близько 75% населення) — католики. Офіційно визнані також іслам (250 тис. осіб), протестантство (близько 70 тис. осіб), юдаїзм (35 тис. осіб), англіканство (40 тис. осіб), православ'я (20 тис. осіб). Протестанти живуть в основному в Брабанті та Генті. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та Антверпені.

Інше[ред.ред. код]

Державний прапор Королівства Бельгії складається з чорної, жовтої й червоної доземних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повність сили, що їх досягають мудрістю. Червоний — символ перемоги, досягнутої внаслідок виявленої хоробрості, мужності й жертовності. Прапор схвалено 1831 року.

Державний герб Королівства Бельгії зображено як чорного щита, приладнаного на схрещених скіпетрах, на тлі щита зображено лева — символ влади. Щит увінчано князівською короною — символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: «У єднанні — сила».

Гімн Бельгії (англійська мова):

     Oh beloved Belgium, sacred land of our fathers,
     Our heart and soul are dedicated to you.
     Our strength and the blood of our veins we offer,
     Be our goal, in work and battle.
     Prosper, O country, in unbreakable unity,
     Always be yourself and free.
     Trust in the word that, undaunted, you can speak:
     For King, for Freedom and for Law.
     (repeat previous two lines)
     For King, for Freedom and for Law.
     (repeat)

Національне свято — 21 липня.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]