Бельов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Бєльов
Белёв
Герб
Герб

Координати 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000° пн. ш. 36.13333° сх. д. / 53.80000; 36.13333Координати: 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000° пн. ш. 36.13333° сх. д. / 53.80000; 36.13333 (Я)

Країна Росія Росія
Регіон Тульська область
Муніципальний район Бєльовський район
Перша згадка 1147
Місто з 1777
Площа 8,58 км²
Висота центру 165 м
Населення 14 303  (2010)
Часовий пояс UTC+3
Поштовий індекс 301530
Код ЗКАТУ 70 206 501
Бєльов (Тульська область)
Бєльов
Бєльов

Бєльов (рос. Белёв; написання до 1918 року: Бѣлевъ) — місто (з 1437) в Росії, адміністративний центр Бєльовського району Тульської області.

Населення 14,4 тис. чол. (2009).

Місто розташоване на лівому березі Оки, за 120 км від Тули.

Історія[ред.ред. код]

Український період[ред.ред. код]

Вперше місто згадується, як і Москва, у літописі за 1147. Тоді воно перебуває у складі княжої України — Чернігівського князівства. Після удару Орди, Україна втрачає контроль на Бельовим, у XIV столітті — це вже місто у складі Великого князівства Литовського, яке всіляко розвиває його. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 центр удільного Бєльовського князівства.

Московсько-татарські претензії на місто[ред.ред. код]

1437 у Бєльовому відбулася битва між військом Кримського Ханату під командуванням хана Улу-Мухаммеда і його васалами-московитами, в якій останні зазнали передбачуваної поразки.

Бєльов належав Великому князівству Литовському, і Улу-Мухаммед, захопивши місто, пропонував московському князеві-васалу спільно грабувати білоруські землі. Але князь побоявся конфлітку з Литвою і умовив хана дати йому спокій.

Військові акції кримських татар в околицях місто відбулися також у 1512 і 1544 роках.

З другої половини XVI століття Бєльовська фортеця входила у «Засечную черту» на південних околицях Московії. Васал ординської династії Іван Грозний приїжджав оглядати тутешні місця та побував у Бєльовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі, зведеному білорусами. Бєльов увійшов також до числа так званих «опричних» міст.

У Бєльов вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами.

Зв'язки з Україною[ред.ред. код]

З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).

Джерела[ред.ред. код]