Беліков Валерій Олександрович

Валерій Олександрович Беліков
рос. Валерий Александрович Беликов
Народження	19 липня 1925; Морозовськ, Ростовська область
Смерть	12 листопада 1987 (62 роки); Вюнсдорф, НДР; інфаркт міокарда
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Рід військ	танкові війська
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Роки служби	1942—1987
Партія	КПРС
Звання	Генерал армії
Командування	Група радянських військ у Німеччині, Прикарпатський військовий округ і Північно-Кавказький військовий округ
Війни / битви	німецько-радянська війна
	Беліков Валерій Олександрович у Вікісховищі

Вале́рій Олекса́ндрович Бе́ліков (рос. Бе́ликов Вале́рий Алекса́ндрович; 19 липня 1925(19250719), Морозовськ — 12 листопада 1987, Вюнсдорф) — радянський військовий діяч, генерал армії, депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Член ЦК КПУ в 1981—1987 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1987 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 липня 1925 року в місті Морозовську Морозовського району Ростовської області. Трудову діяльність розпочав у 1941 році на будівництві оборонних споруд в місті Біла Калитва Ростовської області.

На військовій службі в Червоній армії з 1942 року. Під час радянсько-німецької війни з липня 1942 по липень 1944 року в діючій армії: стрілець, автоматник, командир відділення і помічник командира взводу, брав участь у боях на Південному, Закавказькому, 3-му і 4-му Українському фронтах.

У 1945 році закінчив Сталінградське танкове училище. З грудня 1945 року командир танка, в 1946—1950 роках — командував танковим взводом, потім служив помічником начальника штабу окремого танкового батальйону, а з січня 1951 року — батальйону САУ.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У березні 1951 — червні 1952 року — ад'ютант командування Головного бронетанкового управління Радянської Армії. З 1952 року навчався у Військовій академії бронетанкових військ.

У 1956 році закінчив Військову академію бронетанкових військ, у 1968 році — Військову академію Генштабу, в 1973 і 1982 роках — Вищі академічні курси при цій академії.

З березня 1956 року — заступник командира, з листопада 1958 року — командир танкового батальйону. У 1960—1962 роках — заступник командира танкового полку по політчастині, а з листопада 1962 року — командир танкового полку.

У 1965—1966 роках — заступник командира танкової дивізії. З липня 1968 року — командир танкової дивізії. З грудня 1971 року — перший заступник, з серпня 1972 року — командувач армії, з травня 1974 року — перший заступник командувача військ Одеського військового округу.

З травня 1976 року — командувач військ Північно-Кавказького військового округу.

З вересня 1979 року — командувач військ Червонопрапорного Прикарпатського військового округу.

З липня 1986 року — головнокомандувач Групи радянських військ у Німеччині.