Бенедетто Марчелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бенедетто Марчелло

Бенедетто Марчелло (італ. Benedetto Marcello; 24 липня 1686, Венеція — 24 липня 1739, Брешіа) — італійський композитор, музичний письменник, юрист і державний діяч, поет. Брат композитора Алессандро Марчелло.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у знатній венеціанській родині, був одним з найосвіченіших людей Італії. Протягом багатьох років займав важливі державні посади (член Ради сорока — найвищого судового органу Венеціанської республіки, військовий інтендант у місті Пола, папський камергер). Разом з тим його завжди приваблювала музика. Музичну освіту здобув під керівництвом Франческо Гаспаріні і Антоніо Лотті. Вже в молодості Марчелло вважався одним з найкращих композиторів Венеції.

Його ім'я носить Венеціанська консерваторія.

Творчість[ред.ред. код]

Бенедетто Марчелло складав у різних жанрах, створивши дуже значну кількість вокальних творів (у тому числі 6 ораторій, близько 400 сольних кантат, понад 80 вокальних дуетів, 9 мес і близько 30 окремих церковних піснеспівів), 7 невеликих опер, безліч інструментальних творів (17 концертів і 7 симфоній для струнних, а також скрипкові, флейтові, клавірні і тріо-сонати).

Найвідомішим твором Б. Марчелло стали його 50 псалмів для 1-4 голосів і basso continuo(1724—1726) під назвою «Поетично-гармонійне натхнення» («Estro poetico-armonico»).

Відомий Марчелло і як автор опублікованої в 1720 у (без зазначення автора) знаменитого сатиричного твору «Модний театр» (італ. ll Teatro alia moda), спрямованого проти численних умовностей італійської опери того часу. У цій книзі Марчелло писав, що музика опер була поганою, а драма — просто жалюгідною.

Посилання[ред.ред. код]


Шаблон:Composer-stub