Бенедикта Данська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенедикта Данська
Benedikte til Danmark
Бенедикта Данська
Бенедикта Данська
Принцеса Бенедикта у 2013 році
княгиня-консорт Зайн-Вітгенштейн-Берлебургу
Початок правління: 1969
Кінець правління: 13 березня 2017

Попередник: Маргарета Фуше
Наступник: немає

Дата народження: 29 квітня 1944(1944-04-29) (79 років)
Місце народження: Амалієнборг, Копенгаген, Данія
Дружина: Ріхард Зайн-Вітгенштейн-Берлебурзький
Діти: Густав, Александра, Наталія
Династія: Глюксбурги
Батько: Фредерік IX
Мати: Інгрід Шведська
Нагороди:
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany орден Білої троянди орден Слона Орден Данеброг (Данія) Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Bronze Wolf Award

Бенедикта Данська (дан. Benedikte til Danmark), повне ім'я Бенедикта Астрід Інгеборг Інгрід (дан. Benedikte Astrid Ingeborg Ingrid prinsesse til Danmark), (нар. 29 квітня 1944) — принцеса Данська з династії Глюксбургів, донька короля Данії Фредеріка IX та шведської принцеси Інгрід, удова 6-го князя Зайн-Вітгенштейн-Берлебурзького Ріхарда Казиміра, молодша сестра правлячої королеви Данії Маргрете II.

Біографія[ред. | ред. код]

Бенедикта народилась 29 квітня 1944 року в палаці Амалієнборг у Копенгагені під час німецької окупації країни. Вона була другою дитиною та другою донькою в сім'ї кронпринца Данії Фредеріка та його дружини Інгрід Шведської. Наступного дня після народження принцеси члени Данської групи опору Хольгер Данске виконали салют із 21 гарматними залпами у громадському парку Ørstedsparken.

Замок Ґростен, де родина проводила літній час

Хрещення новонародженої відбулося 24 травня 1944 року в Хольменській кірсі Копенгагена. Хрещеними батьками дівчинки стали дідусь Крістіан X, що в той час правив Данією, бабуся Александріна Мекленбург-Шверінська, принц Густав Данський, король Швеції Густав V, принц Сігвард Бернадотт, сер Александр Рамзей, королева Великої Британії Єлизавета Боуз-Лайон, принцеса Кароліна-Матильда Данська, принцеса Маргарита Шведська та принцеса Інгеборга Данська.

Дівчинка мала старшу сестру Маргрете, за два роки з'явилась молодша — Анна-Марія. Жила родина в палаці Амалієнборг у столиці та проводила літо в замку Ґростен в Ютландії.

1947 помер король Крістіан X, і батько Бенедикти очолив країну. Оскільки він не мав синів, 1953-го був змінений порядок престолонаслідування. Згідно з ним, першою у черзі успадкування трону ставала принцеса Маргрете. Бенедикта слідувала за нею.

1964-го року її сестра Анна-Марія вийшла заміж за Костянтина II і стала королевою Греції. 1967-го Маргрете побралася із французьким графом Анрі де Лаборд де Монпеза, який після цього отримав титул принца Данського.

Ріхард та Бенедикта

Бенедикта у віці 27 років вступила в шлюб останньою із сестер. Її обранцем став принц Ріхард цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург, з яким вона познайомилася у березні 1966, на весіллі кронпринцеси Нідерландів Беатрікс. Нареченому було 33 роки, його батько зник безвісти влітку 1944 на території Радянського Союзу, під час проходження строкової служби.

Дозвіл на шлюб батько нареченої дав при дотриманні кількох умов:

  • У випадку, якщо принцеса Бенедикта стає спадкоємицею престолу, вона переселяється в Данію;[1]
  • Принц Річард також повинен оселитися у Данії та подати заявку на набуття данського громадянства;
  • Щоб їхні діти зберегли права на данський престол, вони мають постійно проживати в Данії, але не пізніше, ніж по досягненню шкільного віку, згідно з законодавством Данії, а також подати заявку на набуття данського громадянства по досягненню повноліття.

Вінчання молодих пройшло 3 лютого 1968 у палаці Фреденсборг. Менш, ніж за рік, народився їхній первісток — син Густав. Всього ж у подружжя з'явилося троє діточок:

Замок Берлебург
  • Густав (нар.1969) — спадкоємець титулу батька, неодружений, дітей не має;
  • Александра (нар.1970) — дружина графа Джеферсона фон Пфайля унд Кляйн-Еллгута, має двох дітей;
  • Наталія (нар.1975) — дружина німецького конезаводчика Александра Йохансманна, мають сина та доньку;

Резиденцією родини став замок Берлебург в містечку Бад-Берлебург в Німеччині, де вони проживають і досі. 29 листопада 1969 батька чоловіка, Густава Альбрехта, було офіційно оголошено мертвим, і Ріхард юридично став головою сім'ї Зайн-Вітгенштейн-Берлебург.

Їхні діти ніколи постійно не жили в Данії, тож не мають права успадковувати престол.[2]

У березні 2017 Ріхарда Казиміра не стало.[3]

Родинне дерево[ред. | ред. код]

Фредерік VIII
 
Луїза Шведська
 
Фрідріх Франц III
 
Анастасія Михайлівна
 
Густав V
 
Вікторія Баденська
 
Артур Коннаутський
 
Луїза Маргарита Пруська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан X
 
 
 
 
 
Александріна Мекленбург-Шверінська
 
 
 
 
 
Густав VI
 
 
 
 
 
Маргарита Коннаутська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредерік IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Інгрід Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бенедикта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оскільки чоловік проживав у Німеччині.
  2. Закон про Данське престолонаслідування [1] [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Стаття у «Westfalenpost» 14 березня 2017 року [2] [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]