Бензатин феноксиметилпеніцилін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бензатин феноксиметилпеніцилін
Систематизована назва за IUPAC
bis(3,3-Dimethyl-7-oxo-6-(phenoxyacetamido)-4-thia-1-azabicyclo[3.2.0]heptane-2-carboxylic acid) N,N'-dibenzyloetylenodiamin
Класифікація
ATC код J01CE10
PubChem 64725
Хімічна структура
Формула C48H56N6O10S2 
Мол. маса 941,122 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність >60%
Метаболізм не метаболізується
Період напіввиведення 30-45 хв.
Екскреція Нирки,Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ОСПЕН,
«Біохеміе ГмбХ.»,Німеччина
UA/042237/01/02
15.12.2006-15/12/2011

Бензатин феноксиметилпеніцилін — антибіотик з групи пеніцилінів для перорального застосування широкого спектру дії.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Бензатин феноксиметилпеніцилін — антибіотик з групи пеніцилінів, що діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки бактерій. Препарат має широкий спектр антимікробної дії. Проявляє високу активність до таких збудників: грампозитивні аероби — стафілококи (крім метицилінонечутливих), стрептококи , Corynebacterium diphtheriae, лістерії; грампозивні анаероби — Actinomyces spp., клостридії, фузобактерії, пептококи, пептострептококи; грамнегатині бактерії — нейсерії, а також бліда спірохета, лептоспіри, Borrelia burgdorferi, Erysipelotrix insidiosa. До препарату стійкі віруси, грибки, мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, найпростіші, а також більшість грамнегативних бактерій.

Фармакодинаміка[ред.ред. код]

Бензатин феноксиметилпеніцилін не руйнується в кислому середовищі шлунку, всмоктується в тонкій кишці. Біодоступність антибіотику становить більше 60%. Максимальна концентрація в крові досягається через 30—60 хвилин після прийому препарату. Препарат добре проникає в більшість тканин та рідин організму, найвищі концентрації створюються в нирках, легенях, печінці, шкірі. Препарат проходить через плацентарний бар'єр і виділяється в грудне молоко. Бензатин феноксиметилпеніцилін не метаболізується в організмі. Виводиться препарат з організму нирками, частково — з жовчю. Період напіввиведення препарату становить 30-45 хвилин, при нирковій недостатності цей час може незначно подовжуватися.

Показання до застосування[ред.ред. код]

Бензатин феноксиметилпеніцилін показаний при інфекціях легкого та середнього ступеня важкості, що викликані чутливими до препарату збудниками: ангіна, отит, гострі синусити, бронхіти, бронхопневмонії, скарлатину, бешиху, фурункульз, абсцеси, з профілактичною метою — після екстракції зуба або після тонзилектомії.

Побічна дія[ред.ред. код]

При застосуванні бензатин феноксиметилпеніциліну можливі наступні побічні ефекти: висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, лихоманка, анафілактичний шок, набряк Квінке, діарея, нудота, блювота, стоматит, ґлосит, псевдомембранозний коліт, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

Протипокази[ред.ред. код]

Бензатин феноксиметилпеніцилін протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків, при важких алергічних захворюваннях та бронхіальній астмі, захворюваннях, що супроводжуються постійною нудотою та блювотою. З обережністю препарат застосовують під час вагітності. Під час лікування бензатин бензилпеніциліном рекомендовано припинити годування грудьми.

Форми випуску[ред.ред. код]

Бензатин феноксиметилпеніцилін випускається у вигляді гранул по 30 г для приготування суспензії для перорального застосування та таблеток по 0.25 г.

Джерела[ред.ред. код]