Бенюк Міхай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Могила Бенюка

Міха́й Беню́к (рум. Mihai Beniuc; *20 листопада 1907 — †24 червня 1988) — румунський поет, письменник та академік (1955); громадський діяч, комуніст.

Член Рум. АН (з 1955). Секретар Спілки письменників РНР. Літ. діяльність почав 1926. У ранніх творах виступав на захист інтересів трудящих, осуджував фашизм і загарбницьку війну проти СРСР, вітав перемогу Радянського Союзу (зб. «Пісні загибелі», 1938; «Поезії», 1943; «Загублене місто», 1943). У післявоєнних творах славить нове життя, відображає соціалістичне будівництво в Румунії («Людина чекає світанку», 1946; «Яблуня при дорозі», Державна премія, 1954; «Партія мене навчила», 1954; «Мандрівники в сузір'ях», 1958). Б. відомий як перекладач, зокрема «Слова о полку Ігоревім».

Твори:

  • Укр. перекл.—Заплава Вирнава. «Всесвіт», 1959, № 5;
  • Рос. перекл.-Стихи. М., 1958.

Література[ред.ред. код]