Бенюк Петро Михайлович

Петро Бенюк
Петро Бенюк
Ім'я при народженні	Петро Михайлович Бенюк
Народився	4 березня 1946(1946-03-04) Битків
Помер	9 квітня 2019(2019-04-09) (73 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Львів
Діяльність	актор театру та кіно
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого
Роки активності	з 1972
Конфесія	Українська православна церква Київського патріархату
Брати, сестри	Бенюк Богдан Михайлович
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Звання
IMDb	ID 0073102

|брати, сестри=

Петро́ Миха́йлович Беню́к (4 березня 1946, Битків, Надвірнянський район, Станіславська область — 9 квітня 2019, Львів) — радянський та український актор театру та кіно. Народний артист України (1996). Старший брат актора театру та кіно Богдана Бенюка.

Життєпис

Могила Петра Бенюка на 3 полі Личаківського цвинтаря

Народився 4 березня 1946 року в селищі міського типу Битків Надвірнянського району Станіславської області (нині Івано-Франківська область).

У 1971 році закінчив театральний факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Олександри Смолярової, Бориса Ставицького та Юрія Олененка).

З 1971 року працював у складі трупи Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові, де зіграв у виставах «Останній гречкосій», «Оргія», «Візит старої дами», «Невольник», «Сто тисяч» та в багатьох інших. Загалом на театральній сцені зіграв понад 70 ролей.

Лауреат Республіканського конкурсу читців у галузі гумору та сатири (1987), 1-го Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири (1992). У 1996 році удостоєний звання народного артиста України.

Дипломант кінофестивалю «Молодість-73» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Катруся» (1973).

Нагороджений дипломом III Всесоюзного фестивалю чеської драматургії в СРСР (1983) за роль Швейка у виставі «Пригоди бравого вояка Швейка».

Член Українського театрального товариства (з 1974), Спілки кінематографістів України (з 1992). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня.

Помер 9 квітня 2019 року у віці 73 років у Львові. Причиною смерті став інсульт. Парастас відбувся 11 квітня 2019 року в передпоховальній каплиці Івана Хрестителя на вулиці Пекарській. 12 квітня 2019 року у фоє Національного академічного українського театру ім. М. Заньковецької відбулося прощання з народним артистом України, актором театру та кіно Петром Бенюком. Після прощання з актором відбувся чин похорону на 3 полі Личаківського цвинтаря.

Ролі в театрі

На його рахунку безліч ролей у театрі, серед іншого це вистави:

• «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого — Калитка;
• «Пригоди бравого вояки Швейка» Карела Чапека — Швейк;
• «Невольник» Тараса Шевченка — Зачепа, запорожець, козаки;
• «Останній гречкосій» Ореста Огородника — Дмитро;
• «Танго» Славомира Мрожека — Едек;
• «Візит літньої пані» Фрідріха Дюрренматта — Поліцай;
• «Тартюф» Жана-Батиста Мольєра — Оргон;
• «Трибунал» Андрія Макайонка — Сироєдов.

Фільмографія

Зіграв більше півсотні ролей у кіно. За роль кооператора Рони у фільмі «Сашко-реформатор, або Довженко починається» отримав Золотий приз журі Міжнародного кінофестивалю в Дамаску (Сирія, 2009), а також за роль Рассапончика у фільмі «Заграва» — приз «Корона Карпат» і приз глядацьких симпатій Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» (Трускавець, 2011); приз імені Олександра Ханжонкова та приз Спілки журналістів Росії «Золотий дзвін» (Міжнародний кінотелефорум «Разом», Ялта).

• 1976 — Туфлі з золотими пряжками — Вартовий
• 1982 — Таємниці святого Юра — Степан
• 1988 — Грішник — Начальник відділу кадрів
• 1989 — Годинникар і курка — Капельмейстер Курка
• 1989 — Камінна душа — Отець Василій
• 1989 — Гори димлять — Товстун
• 1990 — Відьма — Місюра
• 1991 — Голод—33 — Шикрятов
• 1991 — Тримайся, козаче! — Яр-Хмара
• 1991 — Увага, відьми! — Лепестюк
• 1992 — Тарас Шевченко. Заповіт — Диякон
• 1992 — Ціна голови — Лікар
• 1992 — Повітряні пірати — Лейтенант міліції
• 1993 — Кому вгору, кому вниз — Петро Бублик
• 1993 — Злочин з багатьма невідомими — Ян Яйко
• 1993 — Вперед, за скарбами гетьмана — Генерал СБУ
• 1995 — Ісус, син Бога живого (серіал, 4 серії)
• 1996 — Judenkreis, або Вічне колесо — Квятковський
• 1997 — Роксолана. Улюблена дружина Халіфа — Кизляр-ага
• 2000 — Втрачений рай — Летюк
• 2008 — «Сашко-реформатор, або Довженко починається» — Кооператор Рона
• 2011 — Заграва — Рассапончик
• 2017 — На краю безодні (фільм) — Микита Хрущов
• 2018 — Зрадник, який врятував Світ (фільм) — Микита Хрущов
• 2019 — Король Данило — Папа Римський Інокентій IV

Джерела

• Новітня історія України. Галичина: довідково-біографічне видання. — Київ : Український видавничий консорціум, 2004. — Т. 1. — С. 45. — ISBN 966-7953-47-5.

Посилання

• Біографія на сайті «Відкрита Україна»
• Фільмографія Петра Бенюка [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.]