Бенітоїт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бенітоїт (рос. бенитоит, англ. benitoite, нім. Benitoit m) – мінерал, титаносилікат барію.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Склад: 2[BaTiSi3O9]. Містить (%): BaO – 36,97; TiO2 – 19,32; SiO2 – 43,71.
Сингонія гексагональна або тригональна.
Густина 3,6.
Твердість 6-6,5.
Кристали у вигляді невеликих плоских трикутних подвійних пірамід.
Колір сапфірово-синій, білий або безбарвний. Блиск скляний. Крихкий. Прозорий до напівпрозорого. Люмінесціює синім при опроміненні ультрафіолетом. Рідкісний.
Знайдений в асоціації з нептунітом у невеликих натролітових жилах в серпентиніті та кристалічних сланцях в шт. Каліфорнія (США). Цінується як коштовний камінь.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Бенітоїт |
