Еліезер Бен-Єгуда
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Еліезер Бен-Єгуда | |
| Ім'я при народженні | Лейзер-Іцхок Перельман |
|---|---|
| Народився | 7 січня 1858 с. Лужки, Віленська губернія |
| Помер | 16 грудня 1922 Єрусалим |
| Відомий | Був «батьком мови іврит» |
| Діяльність | Лінгвіст |
Еліезер Бен-Єгуда (гебр. אליעזר בן-יהודה) (при народженні — Лейзер-Іцхок Перельман) (*7 січня 1859, с. Лужки Виленскої губернії — †16 грудня 1922, Єрусалим) — єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». Зробив великий внесок у відродження іврита, як розмовної мови, видавав перший щотижневик на івриті, був засновником комітету мови іврит, почав публікацію першого повного словника мови.
[ред.] Біографія
Народився у с. Лужки, Віленської губернії (зараз Шарковщинський район, Вітебської області). З трьох років відвідував хедер — єврейську релігійну початкову школу. У віці дев'яти років почав вивчати релігійну гебрейську мову, навчився читати Тору і Талмуд. Своє навчання Еліезер продовжив в єшиві, де вивчав не тільки релігійні але й світські гебрейські тексти. По закінченні реального училища у м. Двінську (зараз Даугавпілс) у 1878 р. поступив на навчання до Сорбонського університету у Парижі, де вивчав медицину, а також історію та політику Близького Сходу. В цьому ж університеті продовжував вдосконалювати гебрейську мову, граматику. В цей час познайомився з сіоністським рухом і почав усвідомлювати важливість відродження національної мови євреїв.
Свої погляди стосовно відродження національної мови висловив у статті «Важливе питання». Оскільки євреї різних країн спілкувалися різними мовами, вважав відродження національної мови євреїв не тільки корисним і можливим з практичної точки зору, але й консолідуючим заходом для розбудови нації. З першими сіоністами виїхав до Палестини, де змінив своє ім'я на Еліезер Бен-Єгуда та почав втілювати ідею відродження мови на практиці. В сім'ї єдиною мовою спілкування був іврит, над відродженням якого він працював багато років. Його син Бен-Зіон Бен Єгуда був першим ізраїльтянином, для кого іврит був рідною мовою, оскільки іншої він не знав і спілкувався тільки на ній. Для вивчення дітей мові, сім'я жила в цілковитій мовній ізоляції, де вживався тільки іврит.
У своїй діяльності в Палестині Бен-Єгуда добився того, щоб в школі де він викладав, деякі предмети викладалися виключно на івриті. У 1884 р. під його керівництвом почала виходити газета на мові іврит — «Га-Цеві». У 1890 р. був заснований «Комітет мови іврит», де він і головував до самої смерті. Комітет, згодом у 1920 р. був реорганізований у Академію мови іврит, яка є зараз головним центром дослідження та регулювання івриту. З 1910 р. працював над словниками івриту, однак її не закінчив, оскільки мова продовжувала розвиватися і збільшувався обсяг словникової інформації. 29 жовтня 1922 р. іврит, разом з арабською та англійськими мовами був проголошений однією з офіційних мов Британського мандату в Палестині. Це сталося у великій мірі завдяки клопотанням Бен-Єгуди. Помер у Єрусалимі 16 грудня 1922 р. від туберкульозу.
[ред.] Посилання
- Цікаве про мову — Друге воскресіння (укр.)
- Батько сучасного івриту (рос.)
- Еліезер Бен-Єгуда: відродження иврита (рос.)
- «Бен-Єгуда Еліезер», Електронна єврейска енциклопедія (рос.)
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

