Еліезер Бен-Єгуда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Еліезер Бен-Єгуда
Ім'я при народженні	Лейзер-Іцхок Перельман
Народився	7 січня 1858 с. Лужки, Віленська губернія
Помер	16 грудня 1922 Єрусалим
Відомий	Був «батьком мови іврит»
Діяльність	Лінгвіст

Еліезер Бен-Єгуда (гебр. ‏אליעזר בן-יהודה‎) (при народженні — Лейзер-Іцхок Перельман) (*7 січня 1859, с. Лужки Виленскої губернії — †16 грудня 1922, Єрусалим) — єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». Зробив великий внесок у відродження іврита, як розмовної мови, видавав перший щотижневик на івриті, був засновником комітету мови іврит, почав публікацію першого повного словника мови.

[ред.] Біографія

Народився у с. Лужки, Віленської губернії (зараз Шарковщинський район, Вітебської області). З трьох років відвідував хедер — єврейську релігійну початкову школу. У віці дев'яти років почав вивчати релігійну гебрейську мову, навчився читати Тору і Талмуд. Своє навчання Еліезер продовжив в єшиві, де вивчав не тільки релігійні але й світські гебрейські тексти. По закінченні реального училища у м. Двінську (зараз Даугавпілс) у 1878 р. поступив на навчання до Сорбонського університету у Парижі, де вивчав медицину, а також історію та політику Близького Сходу. В цьому ж університеті продовжував вдосконалювати гебрейську мову, граматику. В цей час познайомився з сіоністським рухом і почав усвідомлювати важливість відродження національної мови євреїв.

Свої погляди стосовно відродження національної мови висловив у статті «Важливе питання». Оскільки євреї різних країн спілкувалися різними мовами, вважав відродження національної мови євреїв не тільки корисним і можливим з практичної точки зору, але й консолідуючим заходом для розбудови нації. З першими сіоністами виїхав до Палестини, де змінив своє ім'я на Еліезер Бен-Єгуда та почав втілювати ідею відродження мови на практиці. В сім'ї єдиною мовою спілкування був іврит, над відродженням якого він працював багато років. Його син Бен-Зіон Бен Єгуда був першим ізраїльтянином, для кого іврит був рідною мовою, оскільки іншої він не знав і спілкувався тільки на ній. Для вивчення дітей мові, сім'я жила в цілковитій мовній ізоляції, де вживався тільки іврит.

У своїй діяльності в Палестині Бен-Єгуда добився того, щоб в школі де він викладав, деякі предмети викладалися виключно на івриті. У 1884 р. під його керівництвом почала виходити газета на мові іврит — «Га-Цеві». У 1890 р. був заснований «Комітет мови іврит», де він і головував до самої смерті. Комітет, згодом у 1920 р. був реорганізований у Академію мови іврит, яка є зараз головним центром дослідження та регулювання івриту. З 1910 р. працював над словниками івриту, однак її не закінчив, оскільки мова продовжувала розвиватися і збільшувався обсяг словникової інформації. 29 жовтня 1922 р. іврит, разом з арабською та англійськими мовами був проголошений однією з офіційних мов Британського мандату в Палестині. Це сталося у великій мірі завдяки клопотанням Бен-Єгуди. Помер у Єрусалимі 16 грудня 1922 р. від туберкульозу.

[ред.] Посилання

• Цікаве про мову — Друге воскресіння (укр.)
• Батько сучасного івриту (рос.)
• Еліезер Бен-Єгуда: відродження иврита (рос.)
• «Бен-Єгуда Еліезер», Електронна єврейска енциклопедія (рос.)

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.