Бен Хендерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бен Хендерсон
Портретзображення
Загальна інформація
Повне ім'я Бенсон Хендерсон
Прізвисько Вмілий (англ. Smooth)
Громадянство США США
Дата народження 16 листопада 1983(1983-11-16) (29 років)
Місце народження Колорадо-Спрингс, Колорадо, США
Зріст 175 см
Розмах рук 178 см
Вагова категорія Легка (66-70 кг)
Стійка Правобічна
Стиль Боротьба, кікбоксинг
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 18 листопада 2006
Останній бій 20 квітня 2013
Боїв 21
Перемог 19
 • нокаутом 2
 • підкоренням 8
 • рішенням 9
Поразок 2
 • підкоренням 1
 • рішенням 1

Бе́нсон Хе́ндерсон (англ. Benson Henderson; *16 листопада 1983, Колорадо-Спрингс, Колорадо, США) — американський спортсмен, професійний боєць змішаного стилю. Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у легкій ваговій категорії за версією WEC (2009, 2010 роки) та UFC (з 2012 року). Бронзовий призер чемпіонату світу з бразильського дзюдзюцу серед коричневих поясів у легкій ваговій категорії за версією IBJJF (2011 рік).

Бенсон є знавцем тхеквондо (чорний пояс) та бразильського дзюдзюцу (коричневий пояс).

Для Хендерсона характерний активний наступальний стиль ведення бою: 10 з 19 його перемог здобуті достроково, нокаутами і підкореннями. Він чотири рази нагороджувався преміями «Бій вечора» та один раз був удостоєний «Підкорення вечора». Бої за його участі двічі ставали лауреатами премії «Бій року» за версією видань «Sherdog», «Sports Illustrated» та «MMA Fighting». У 2012 році Бен Хендерсон був удостоєний почесного титулу «Боєць року» за версією видання «Sherdog».[1]

Зміст

Біографія [ред.]

Бен Хендерсон народився 16 листопада 1983 року в місті Колорадо-Спрингс, США, в родині кореянки та афроамериканця. Закінчив вищу школу імені комодора Декейтера у місті Федерал-Вей, штат Вашингтон, у 2001 році та престижний Датський коледж міста Блер, штат Небраска, у 2006 році, отримавши спеціальність із кримінального права та соціології. Зі шкільного віку займається бойовими мистецтвами, зокрема корейським традиційним ударним єдиноборством тхеквондо та американською боротьбою. За час навчання у коледжі Бен двічі ставав всеамериканським борцем на змаганнях рівня Національної асоціації студентського спорту (NAIA).

Кар'єра у змішаних бойових мистецтвах [ред.]

Після завершення навчання Хендерсон присвятив себе спорту. У 2006-2007 роках він знайомиться зі світом змішаних єдиноборств. Після короткої спроби своїх здібностей на любительському рівні Бен переходить у професіонали. Хендерсон постійно розвиває бійцівські навички і планомірно підвищує рівень опозиції. У 2008 році він дебютує на поважному міжнародному рівні, у канадській лізі MFC. Після перемоги на двома досвідченими суперниками під егідою цієї організації, а також перемоги над ветераном UFC Дієґу Сарайвою, Бену пропонують контракт із організацією вищої ліги — чемпіонатом WEC.

З початком 2009 року Хендерсон дебютує в WEC. Першим суперником Бена стає перспективний американський ударник нігерійського походження Ентоні Нжокуані, який перед поєдинком вважався значним фаворитом.[2] Бій відбувся на турнірі «WEC 38», і завершився достроковою перемогою Хендерсона. У другому раунді важливого для своєї кар'єри бою Бен звалив суперника в партер, і застосував «гільйотину» — одну із своїх улюблених технік удушення руками. Нжокуані подав сигнал про здачу. Наступним суперником Бенсона став досвідчений всеамериканський борець Шейн Роллер, бій з яким відбувся на турнірі «WEC 40». На самому початку бою Роллер швидкою комбінацією ударів відправив Хендерсона в нокдаун і спробував провести удушення, але Бен зміг вийти із скрутного положення, нав'язати Роллеру боротьбу біля сітки, де, врешті, забив суперника кулаками. Ці дві перемоги поставили Хендерсона, який тепер мав рекорд 9-1-0, у ряд претендентів на титул чемпіона світу. Оскільки діючий чемпіон не міг захистити свій титул через травму, отриману у бою, Хендерсону запропонували взяти участь у поєдинку за тимчасовий титул, і Бен погодився.

Перший чемпіонський титул [ред.]

На бій за тимчасовий чемпіонський титул Бенсон виходив в якості аутсайдера. Шанси спортсмена оцінювались таким чином уже третій раз поспіль,[2] але вперше для цього були об'єктивні причини. Суперником Хендерсона в став чемпіон США та переможець міжнародних турнірів з тайського боксу, талановитий ударник і партерист, лауреат багатьох премій за техніку і видовищність ведення бою, і тогочасний претендент №1 — Дональд Серроне на прізвисько «Ковбой». Протистояння бійців стало головною подією турніру «WEC 43» та одним із найбільш видовищних боїв в історії чемпіонату. Протягом змагання Хендерсон нав'язував «Ковбою» боротьбу в партері, де сам застосовував ударну техніку, а Серроне пробував провести підкорення. Бен активно працював з ґарду суперника, наносячи удари і парируючи спроби проведення больових та задушливих прийомів. Протягом бою Серроне постійно застосовував різноманітні удушення руками і ногами, а також проводив комбінації больових прийомів, застосовуючи гвинти і важелі на плечові та ліктьові суглоби Бенсона, але той зміг вийти з усіх небезпечних положень. Бій був насичений різноманітною боротьбою та ударними атаками в стійці, в клінчі та в партері. Та не зважаючи на активну оборону Серроне, і його креативні атаки із різноманітних положень, хід бою був диктований Хендерсоном: він перевершив суперника у кількості проведених звалювань, і зайнятих панівних позицій, а також за кількістю нанесених ударів.[3] Коли час, відведений на змагання, завершився, було оголошено рішення суддів: переможцем двобою, з різницею в одне очко, став Бен Хендерсон. Бійці отримали від організаторів турніру грошову премію «Бій вечора», а через деякий час бій став лауреатом премії «Бій року» за версіями видань «Sherdog» та «Sports Illustrated»

Здобувши тимчасовий титул, Хендерсон повинен був виступити проти діючого чемпіона в обов'язковому порядку. Діючий чемпіон, Джеймс Варнер, повністю відновився після травми наприкінці 2009 року, отже бій було призначено на початок 2010 року. Протистояння чемпіонів стало головною подією турніру «WEC 46». Перші два раунди бою пройшли не вельми добре для Хендерсона: він поступався Варену у позиційній боротьбі, і небезпечно «віддавав» супернику шию, внаслідок чого мусив виходити з-під задушливих захоплень. В стійці бійці виглядали рівно, втім Варнер більше атакував. У третьому раунді чемпіон невдало виконав прохід в ноги, і Хендерсон, парирувавши атаку, вискочив на суперника і, повиснувши на ньому, застосував «гільйотину». Варнер швидко подав сигнал про здачу. Таким чином, Бен Хендерсон став виключним чемпіоном світу за версією WEC.

Захист і втрата титулу [ред.]

Перший захист титулу чемпіона пройшов через три місяці, на турнірі «WEC 48». Претендентом став Дональд Серроне, чий реванш з Хендерсоном особливо хотіли бачити вболівальники. Бій тривав лише дві хвилини, і цього разу Бенсон був значно переконливішим (їх перше змагання було близьким до нічиєї). Серроне був атакований численними ударами колін, повалений на настил клітки, і задушений. Хендерсону ж його чергова «гільйотина» принесла премію «Підкорення вечора» від адміністрації чемпіонату.

Другий захист титулу пройшов наприкінці 2010 року, на історично останньому турнірі чемпіонату WEC — «WEC 53». Претендентом на звання чемпіона був талановитий проспект, практикуючий складну й нетипову ударну техніку, вихованець Дюка Руфуса (багаторазового чемпіона світу з кікбоксингу) — Ентоні Петтіс. Петтіс, який мав третій дан із тхеквондо, пурпуровий пояс із бразильського дзюдзюцу та нетривіальний стиль ведення бою, являв собою загрозу і в стійці і в партері. Поєдинок, що був головною подією вечора, тривав всі п'ять раундів і став одним із найбільш видовищних боїв року. Бійці застосовували всю широту свого технічного арсеналу: різноманітну ударну техніку рук та ніг, спроби підкорення больовими та задушливими прийомами, ефектні маневри у стійці та в партері. Ініціатива бійців була змінною, успіх теж, але в цілому перевага була за претендентом. Хендерсону важко давалось протистояння, його найуспішнішим раундом був перший, в той час як Петтіс з кожним раундом атакував все більш вдало та різноманітно. У п'ятому раунді він виконав те, що увійшло в історію змішаних бойових мистецтв під назвою «удар Петтіса»: розпочавши дугову атаку на Хендерсона, який стояв біля краю клітки, Петтіс підстрибнув, у польоті відштовхнувся ногою від огорожі, і у польоті ж виконав круговий удар ногою, що відправив чемпіона у нокдаун. Цей комплекс рухів, що є поєднанням удару «каві чаґі» з арсеналу тхеквондо та технікою паркура, сам Хендерсон згодом охарактеризував як «видатний удар, подібного якому годі було чекати».[4] Петтіс не встиг добити приголомшеного Хендерсона до кінця раунду, але ефектне завершення двобою забезпечило йому чемпіонський пояс. Обидва бійці були нагороджені премією «Бій вечора», видання «MMA Fighting» визнало цей поєдинок «Боєм року»,[5] удар же Петтіса був включений у десятку найяскравіших спортивних подій 2010 року за версією ESPN.[6]

Другий чемпіонський титул [ред.]

На початку 2011 року був завершений процес об'єднання організації WEC із UFC, де-факто першою бійцівською лігою світу. Бен Хендерсон, тепер уже екс-чемпіон, опинився в UFC. Дорогу до найпрестижнішого чемпіонського титулу йому довелось долати наново, і проти ще сильнішої опозиції. Хендерсон послідовно перемагає у трьох складних, насичених високотехнічною боротьбою поєдинках проти дивізіонних топів: Марка Бочека, Джима Міллера та Клея Ґвіди. Останні двоє до бою з Хендерсоном займали сходинки 6 та 7 у десятці кращих легковаговиків світу.[7] Всі три змагання завершуються рішенням суддів, бій з Ґвідою удостоюється премії «Бій вечора». Здобувши перемоги над вищезгаданими опонентами Бен посів четверте місце у світі за рейтингом «Sherdog» серед бійців своєї ваги, і отримав право змагатись за титул чемпіона світу.[8]

Бій проти діючого чемпіона UFC Френка Едгара пройшов на турнірі «UFC 144» в Японії. На початку змагання чемпіон демонстрував перевагу над претендентом. Переломний момент у бою настав за кілька секунд до кінця другого раунду: бійці боролися в партері, і Едгар, знаходячись у вигідніший позиції, підвівся на ноги, в той час як Хендерсон, який лежав на спині, наніс різкий і сильний висхідний удар п'ятою точно в щелепу чемпіона. Едгар увійшов у тяжкий нокдаун, і Бен спробував добити його, але в цей момент пролунав гонг. Починаючи з третього раунду перевага Бена Хендерсона ставала все очевиднішою: з кожною хвилиною Едгар бачив все менше через гематому під лівим оком, а на його обличчі відкрились кілька розсічень. Хендерсон атакував помірно, але результативно. За статистикою він наніс більшу кількість ударів руками (зокрема джебів у голову та силових ударів у корпус), а також тричі пробував завершити бій больовим чи задушливим прийомом.[9] Наприкінці останнього раунду Бенсон наніс влучний удар коліном в стрибку, і, парирувавши спробу звалювання від Едгара, спробував застосувати «гільйотину» і добити чемпіона на землі, але гонг вдруге спас Едгара. Після бою судді оголосили одностайне рішення: Бен Хендерсон став новим чемпіоном світу у легкій ваговій категорії за версією UFC. Втім, усупереч статистиці бою, частина аудиторії визнала суддівське рішення за суперечливе, тому адміністрація чемпіонату призначила реванш між бійцями. Другий поєдинок пройшов на турнірі «UFC 150» у Денвері. Статистика, оприлюднена під час трансляції двобою, показала, що Хендерсон знову перевершив свого опонента у кількості нанесених ударів і руками, і ногами. Натомість Едгару вдавалось заволодіти ініціативою в партері. Під час бою було два особливо гострих моменти: у першому раунді гонг перервав спробу удушення з боку Хендерсона, а у другому раунді Едгар відправив чемпіона в нокдаун. Загалом, другий бій характеризувався більшою конкуренцією суперників, і Хендерсон не мав очевидної переваги, як у першою бою. Це знайшло відображення у суддівських картках: рішення по бою було роздільним на користь діючого чемпіона. У такий спосіб Хендерсон вперше захистив титул.

Наприкінці 2012 року Хендерсон вдруге успішно захистив титул чемпіона, у бою проти переможця «Абсолютного бійця» Нейта Діаса. Цей захист титулу Бенсон провів у виключно домінуючій манері, перевершивши суперника в усіх аспектах бою. Протягом поєдинку Хендерсон наніс у чотири рази більше ударів ніж його суперник, відправив Діаса у нокдаун, блокував усі спроби підкорення.[10]

Навесні 2013 року відбувся третій захист титулу чемпіона. Хендерсону протистояв чемпіон Strikeforce Гілберт Мелендес, змагання з яким давно чекали уболівальники. У бою Бен вкотре перевершив суперника за кількістю нанесених ударів (зокрема ногами), але у цілому поєдинок вийшов рівним, що знайшло відображення у роздільному рішенні суддів (з різницею в одне очко) на користь діючого чемпіона UFC.

Особисте життя [ред.]

Бен Хендерсон одружений (його заручини відбулися у прямому ефірі каналу Fox після чергового захисту титулу). Має двох братів, старшого і молодшого.

Статистика у змішаних бойових мистецтвах [ред.]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Гілберт Мелендес Рішення суддів (роздільне) 5 5:00 02013-04-20 20 квітня 2013 США Сан-Хосе, Каліфорнія, США «UFC on Fox 7» Захистив титул чемпіона у легкій ваговій категорії.
Перемога США Нейт Діас Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02012-12-08 8 грудня 2012 США Сієтл, Вашингтон, США «UFC on Fox 5» Захистив титул чемпіона у легкій ваговій категорії.
Перемога США Френк Едгар Рішення суддів (роздільне) 5 5:00 02011-08-11 11 серпня 2011 США Денвер, Колорадо, США «UFC 150» Захистив титул чемпіона у легкій ваговій категорії.
Перемога США Френк Едгар Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02012-02-26 26 лютого 2012 Японія Сайтама, Сайтама, Японія «UFC 144» Виграв титул чемпіона у легкій ваговій категорії.
Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Клей Ґвіда Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02011-11-12 12 листопада 2011 США Анахайм, Каліфорнія, США «UFC on Fox 1» Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Джим Міллер Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02011-07-14 14 липня 2011 США Мілуокі, Вісконсин, США «UFC on Versus 5»
Перемога Канада Марк Бочек Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02011-04-30 30 квітня 2011 Канада Торонто, Онтаріо, Канада «UFC 129»
Поразка США Ентоні Петтіс Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02010-12-16 16 грудня 2010 США Ґлендейл, Аризона, США «WEC 53» Втратив титул чемпіона у легкій ваговій категорії.
Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Дональд Серроне Підкорення (удушення руками) 1 1:57 02010-04-24 24 квітня 2010 США Сакраменто, Каліфорнія, США «WEC 48» Захистив титул чемпіона у легкій ваговій категорії.
Виграв премію «Підкорення вечора».
Перемога США Джеймс Варнер Підкорення (удушення руками) 3 2:41 02010-01-10 10 січня 2010 США Сакраменто, Каліфорнія, США «WEC 46» Виграв титул виключного чемпіона у легкій ваговій категорії.
Перемога США Дональд Серроне Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02009-10-10 10 жовтня 2009 США Сан-Антоніо, Техас, США «WEC 43» Виграв титул тимчасового чемпіона у легкій ваговій категорії.
Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Шейн Роллер Технічний нокаут (удари кулаками) 1 1:41 02009-04-05 5 квітня 2009 США Чикаго, Іллінойс, США «WEC 40»
Перемога США Ентоні Нжокуані Підкорення (удушення руками) 2 0:42 02009-01-25 25 січня 2009 США Сан-Дієґо, Каліфорнія, США «WEC 38»
Перемога Бразилія Дієґу Сарайва Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-10-04 4 жовтня 2008 США Фінікс, Аризона, США «Evolution MMA»
Перемога Бразилія Рікарду Тірлоні Підкорення (удушення руками) 2 3:49 02008-07-25 25 липня 2008 Канада Едмонтон, Альберта, Канада «MFC 17»
Перемога США Майк Маестас Підкорення (удушення руками) 3 4:11 02008-05-09 9 травня 2008 Канада Едмонтон, Альберта, Канада «MFC 16»
Перемога США Браян Корлі Підкорення (удушення руками) 1 2:36 02007-12-07 7 грудня 2007 США Кансіл-Блаффс, Айова, США «VFC 21»
Перемога США Девід Деґлорія Підкорення (удари кулаками) 1 1:45 02007-06-23 23 червня 2007 США Оґден, Юта, США «UCE 12»
Поразка США Рокі Джонсон Технічне підкорення (удушення руками) 1 0:46 02007-03-31 31 березня 2007 США Вейл, Колорадо, США «Battlequest 5»
Перемога США Аліен Вільямс Технічний нокаут (удари кулаками) 1 1:37 02007-02-16 16 лютого 2007 США Кансіл-Блаффс, Айова, США «VFC 18»
Перемога США Ден Грегарі Підкорення (удари кулаками) 1 1:37 02007-02-16 16 лютого 2007 США Кансіл-Блаффс, Айова, США «MCF 1»

Примітки [ред.]

  1. ↑ Sherdog.com's 2012 Fighter of the Year Матеріал сайту www.sherdog.com (англ.)
  2. ↑ а б BestFightOdds - Benson Henderson's odds history Матеріал сайту www.bestfightodds.com (англ.)
  3. ↑ Henderson vs. Cerrone FightMetric Report Матеріал сайту www.fightmetric.com (англ.)
  4. ↑ Benson Henderson talks Anthony Pettis Kick, Whats Next Матеріал сайту www.youtube.com (англ.) 18.03.2011
  5. ↑ Fight of the Year: Anthony Pettis vs. Ben Henderson Матеріал сайту www.mmafighting.com (англ.) 27.12.2010
  6. ↑ ESPN SportsCenter Names Anthony Pettis’ Showtime Kick No. 8 Top Play of 2010 Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.) 31.12.2010
  7. ↑ Sherdog Official Mixed Martial Arts Rankings Матеріал сайту www.sherdog.com (англ.) 06.07.2011
  8. ↑ Sherdog Official Mixed Martial Arts Rankings Матеріал сайту www.sherdog.com (англ.) 15.11.2011
  9. ↑ Henderson vs. Edgar Official UFC Statistics Матеріал сайту www.fightmetric.com (англ.) 26.02.2012
  10. ↑ Henderson vs. Diaz Official UFC Statistics Матеріал сайту www.fightmetric.com (англ.)

Посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бен_Хендерсон&oldid=12538831