Берггольц Ольга Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берггольц Ольга Федорівна
Берггольц Ольга Фёдоровна
Ольга Берггольц, 1930
Ольга Берггольц, 1930
Дата народження 3 (16) травня 1910(1910-05-16)
Місце народження Росія Росія, Петербург
Дата смерті 13 листопада 1975(1975-11-13) (65 років)
Місце смерті СРСР СРСР, Ленінград
Мова творів російська
Рід діяльності поетеса, прозаїк
Премії

Сталінська премія, 1950

О́льга Фе́дорівна Бергго́льц (* 3 (16) травня 1910(19100516), Петербург — † 13 листопада 1975, Ленінград, РРФСР) — російська радянська поетеса єврейського (німецького) походження[Джерело?].

Біографія[ред.ред. код]

В 1934 видала першу збірку — «Вірші».

13 грудня 1938 була заарештована за звинуваченням «у зв'язку з ворогами народу» і як учасник контрреволюційної змови проти Сталіна і Жданова, в ув'язненні після побоїв народила мертву дитину (обидві її дочки померли раніше). 3 липня 1939 була звільнена і повністю реабілітована; незабаром після звільнення згадувала: «Вийняли душу, копалися в ній смердючими пальцями, плювали в неї, гадили, потім сунули назад і кажуть: живи!». Перший чоловік — поет Борис Корнілов — був розстріляний 21 лютого 1938 в Ленінграді.

Член КПРС з 1940. Найкращі її твори написані в роки Другої світової війни в блокованому Ленінграді («Лютневий щоденник», «Ленінградська поема», 1942). В поемі «Першоросійськ» (Сталінська премія 3 ступеня, 1950) показано радянських перетворювачів Сибіру. В циклі віршів «На сталінградській землі» (19521953) зображено будівництво Волго-Донського каналу, відбудову Сталінграда. Поема «Вірність» (1954) присвячена героїчним захисникам Севастополя.

Вважається автором лозунгу «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», який вперше був вжитий у вірші 1960 року спеціально для меморіальної стели на Піскарьовському кладовищі в Ленінграді, де поховано багато жертв Ленінградської блокади.

Сім'я[ред.ред. код]

Перший чоловік — поет Борис Корнілов. Була в шлюбі з 1928 до 1930, мала від нього доньку Ірину (померла в 1936), Борис Корнілов був розстріляний 21 лютого 1938 в Ленінграді[1].

Другий чоловік — літератор Микола Молчанов. Була в шлюбі з 1930 року, мала від нього доньку Майю (померла в 1934), Микола Молчанов помер в блокадному Ленінграді[2].

Третій чоловік — літературознавець Георгій Макогоненко, була в шлюбі з 1949 до 1962 року.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Берггольц О. Ф. «Сочинения». В 2 т. — М., 1958 (рос.)
  • Берггольц О. Ф. «Собрание сочинений» в 3-х тт. — Л.: Художественная литература, 1988—1990. (рос.)
  • «Прошлого нет!»/ Сост. М.Берггольц. — М.: Русская книга, 1999 (рос.)
  • «Встреча»/ Сост. и примеч. М.Берггольц. — М.: Русская книга, 2000 (рос.)
  • Казак В. «Лексикон русской литературы XX века» — М.: РИК «Культура», 1996. — 492 с. — 5000 экз. — ISBN 5-8334-0019-8 (рос.)
  • «Самиздат Ленинграда 1950-е — 1980-е. Литературная энциклопедия». — М.: Новое литературное обозрение, 2003, с.97-98. (рос.)


Поет Це незавершена стаття про поета.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.