Бергельсон Давид Рафаїлович
| Бергельсон Давид Рафаїлович | |
|---|---|
| івр. דוד בערגעלסאָן | |
 | |
| Народився |
12 серпня 1884[4][2][…] Сарни, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія або Сарни, Рівненська область, Україна[5] |
| Помер |
12 серпня 1952[1][2][…] (68 років) Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Красносільський або Москва, СРСР[5] |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | драматург, письменник, редактор |
| Галузь | творче та професійне письмоd[5] і редагування[5] |
| Знання мов | їдиш[2] і російська[5] |
| Членство | Єврейський антифашистський комітет |
| Діти | Бергельсон Лев Давидович |
Давид Рафаїлович Бергельсон (12 серпня 1884, Охрімове, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 12 серпня 1952) — радянський письменник українського єврейського походження.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 12 серпня 1884 в Охрімовому, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія. Був сином торговця зерном. Осиротів у віці 9 років. Після смерті матері у 1898 році, жив зі своїм старшим братом в Одесі, Києві та Варшаві.
Здобув освіту у традиційному хедері та у привітному світському навчальному закладі[6].
У 1909 році у Варшаві дебютував із повістю «Arum vokzal» (пер. — «Навколо вокзалу»). Після цього здебільшого писав мовою їдиш.
У 1917 — член Української Центральної Ради від Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії. Один із ініціаторів та засновників культурно-просвітницької організації «Культур-Ліга». Під редакцією Давида Бергельсона виходили альманахи Культур-Ліги «Eygns» (пер. — «Наше власне») та «Oyfgang» (пер. — «Заграва»).
У 1920 році переїхав у Берлін, де був одним зі співзасновників журналу «Milgroym» разом із Дер Ністером. Також був одним з ініціаторів часопису «In Shpan», де пропагував ідеї революції.
Протягом Другої світової війни був членом Єврейського антифашистського комітету. У цей період публікував свої твори у газеті Єврейського антифашистського комітету «Ейнікайнт» (пер. — «Об'єднання»).
Заарештований 12 серпня 1952, разом з іншими їдишськими письменниками-активістами. Розстріляний у числі провідних діячів Єврейського антифашистського комітету, Перецом Маркішем, Іцик Фефером, Давидом Гофштейном.
Твори[ред. | ред. код]
Одне з перших оповідань — «Toib» (пер. — «Глухий», 1907), де розкривається тема життя інтелігенції після поразки революції 1905 року відображено у творах «По всьому» (1913) та «Відхід» (1920).
Роман «Міра справедливості» (1929) та оповідання з книги «Бурхливі дні» (1927) присвячені революції та громадянській війні. Відомий твір — двотомна історична епопея «Над Дніпром» (1932–1940) про революційну боротьбу в роки першої російської революції.
Тему соціалістичного будівництва висвітлював у творах «Біробіджанці» (1934), «Серед живих людей» (1946), «Нові оповідання» (1947).
Перша збірка творів Давида Бергельсона «Naye derrsailungen» (пер. — «Наші оповідання») вийшла друком у 1961 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Бергельсон Давид Рафаилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #104366575 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Encyclopaedia Judaica (Англійська) . Jerusalem: Keter Publishing House. 1971. с. 607.
Література[ред. | ред. код]
- Бергельсон Д. Р. «По всьому». — К., 1928.
- Бергельсон Д. Р. «Бурхливі дні». — Одеса, 1930.
- Бергельсон Д. Р. «Над Дніпром». — К., 1936.
- Бергельсон Д. Р. «Избранное». — М., 1957 (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Давид Бергельсон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)