Бердимухамедов Гурбангули Мялікгулійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гурбангули Мяліккулійович Бердимухаммедов
Гурбангули Мяліккулійович Бердимухаммедов
Файл:Standard of the of Turkmenistan.svg
{{{підпис_герба}}}

Нині на посаді
На посаді з 14 лютого 2007
Попередник Сапармурат Ніязов

Народився 29 червня 1957(1957-06-29) (56 років)
село Бабарап, Геок-Тепінскій район, Ашхабадська область, ТРСР
Політична партія Демократична партія Туркменістану
Релігія іслам
Гурбангули Бердимухамедов в Москві
З Президентом Росії Дмитром Медведєвим
З Президентом США Бараком Обамою та його дружиною

Гурбангули Мяліккулійович Бердимухамедов (туркм. Gurbanguly Mälikgulyýewiç Berdimuhamedow; нар. 29 червня 1957 року[1]) — Президент Туркменістану від 2007.

З 1997 року очолював міністерство охорони здоров'я. У 2001 році став віце-прем'єром, що займається охороною здоров'я, освітою і наукою, а з 2004 року — культуру і ЗМІ. У грудні 2006 року став тимчасово виконуючим обов'язки президента Туркменістану, а в лютому 2007 року був вибраний президентом країни. Верховний головнокомандувач Збройними силами Туркменістану, генерал армії, доктор медичних наук.

Біографія[ред.ред. код]

Гурбангули Бердимухамедов народився в 1957 році в селі Бабарап Геок-Тепінського району Ашхабадської області Туркменської РСР. У 1979 році закінчив стоматологічний факультет Туркменського державного медичного інституту. З 1979 року Бердимухамедов працював в Ашхабаді лікарем-стоматологом. У 1987 році поїхав до Москви для навчання в аспірантурі, закінчив її в 1990 році і отримав ступінь кандидата медичних наук. У 1990-1995 роках Бердимухамедов посідав посади асистента кафедри терапевтичної стоматології, доцента і декана стоматологічного факультету Туркменського державного медичного інституту.

У 1995 році Бердимухамедов став директором стоматологічного центру Міністерства охорони здоров'я та медичної промисловості Туркменістану. 28 травня 1997 року був призначений міністром охорони здоров'я та медичної промисловості Туркменістану. Крім того, в 1998 році він встав на чолі Міжнародного медичного центру імені Сапармурата Ніязова. 3 квітня 2001 року Бердимухамедов додатково до своєї міністерської посади став віце-прем'єром уряду Туркменістану, відповідальним за охорону здоров'я, освіту й науку, а з серпня 2004 року став займатися ще й культурою та ЗМІ.

Діяльність Бердимухамедова на посту міністра та віце-президента практично не висвітлювано в ЗМІ, як і роботу інших туркменських високопосадовців. Відомо, що в листопаді 2002 року він розпорядився розширити експеримент щодо перейменування днів тижня й місяців року, а також заміни традиційного вітання "Салам Алейкум" на користь ніязовських "Рухнама" і "Шамчираг". У липні 2003 року Бердимухамедов очолив державну комісію з прийому у вищі навчальні заклади, до яких стало можливо вступити лише після дворічної роботи по вибраній спеціальності, а не відразу після закінчення школи. У 16 туркменських вузів з 9 липня по 9 серпня 2003 року планувалося набрати 3920 студентів. У листопаді 2003 року Бердимухамедов отримав догану від президента Туркменістану Ніязова за низький рівень кваліфікації туркменських лікарів, але зберіг пост. У квітні 2004 року Ніязов оштрафував Бердимухамедова на суму в розмірі його тримісячного окладу за те, що близько половини заборгованості по зарплатні в Туркменістані припадала на сфери освіти й охорони здоров'я. За деякими даними, Бердимухамедов свого часу був особистим лікарем Ніязова.

З одного боку, своїми урядовими постами Бердимухамедов був зобов'язаний президентові Туркменістану, який особисто періодично відправляв у відставку високопоставлених чиновників, не даючи їм обрости зв'язками та зміцнитися у владі. З другого боку, деякі експерти називали Бердимухамедова в числі тих чиновників, які впливали на подібні рішення Ніязова, тим самим усуваючи конкурентів. Так, у листопаді 2002 року Бердимухамедов і віце-прем'єр, що опікувався нафтогазовою галуззю, Еллі Гурбанмурадов, нібито зуміли відправити у відставку з поста заступника голови уряду Реджепа Сапарова, призначеного керівником справами апарату президента Туркменістану. Експерти тоді говорили про неминуче зіткнення інтересів Бердимухамедова і Гурбанмурадова й робили ставку на останнього. 20 травня 2005 року Гурбанмурадов був арештований за звинуваченням у корупції та співпраці з іноземними спецслужбами з метою політичної дестабілізації в країні.

28 листопада 2006 року Бердимухамедов замість Ніязова взяв участь у засіданні Ради голів держав СНД. Роком раніше Ніязов звернувся до лідерів СНД з проханням вважати Туркменістан не постійним, а асоційованим членом цієї організації. Восени 2006 року Бердимухамедова, який нібито доводиться Ніязову позашлюбним сином, називали можливим наступником президента. Втім, за словами експертів, такі самі чутки ходили й про колишнього очільника Комітету національної безпеки Мухаммеда Назарова, який у квітні 2004 року був засуджений на 25 років.

Прихід до влади[ред.ред. код]

В ніч з 20 на 21 грудня 2006 року Ніязов помер від раптової зупинки серця. 21 грудня 2006 року Бердимухамедов став тимчасово виконуючим обов'язки президента Туркменістану. Відповідно до конституції Туркменістану повноваження президента країни повинні були відійти до голови парламенту (Меджлісу), причому він не мав права брати участь в нових виборах, які повинні були відбутися не пізніше чим через два місяці. Проте голова парламенту Овезгельди Атаєв був узятий під варту, а виконуючим обов'язки президента Рада безпеки Туркменістану призначила Бердимухамедова, призначеного ще і головою комісії з організації похорону Ніязова. На думку деяких експертів, в країні фактично відбувся переворот. 23 грудня 2006 року Бердимухамедов звільнив себе з посади міністра охорони здоров'я і медичної промисловості, призначивши виконуючим обов'язки міністра Бяшима Сопієва. 24 грудня 2006 року Ніязов був похований, і на 26 грудня 2006 року був призначений надзвичайний з'їзд Народної ради для визначення його ймовірних наступників.

26 грудня 2006 року Бердимухамедов був обраний головою з'їзду Народної ради, яка того дня змінила конституцію Туркменії, прийняла закон про вибори президента, визначила дату президентських виборів і затвердив шістьох кандидатів. Делегати з'їзду, за пропозицією другого секретаря правлячої Демократичної партії Онджіка Мусаєва, що нібито пригадав про посмертну волю Ніязова, внесли поправки в основний закон країни, дозволивши віце-прем'єрові виконувати обов'язки президента республіки. Голова Центральної виборчої комісії Туркменії оголосив, що вибори відбудуться 11 лютого 2007 року. Потім представники всіх п'яти велаятів (областей) і столиці Туркменії, що має статус області, висунули десятеро кандидатів. Останнім - одинадцятим - став Бердимухамедов, кандидатуру якого запропонував Мусаєв. Кожен з висунутих кандидатів мав бути затверджений кандидатом в президенти двома третинами голосів членів Народної ради: цей відбір пройшли лише п'ятеро з десятьох, за Бердимухамедова ж проголосували одностайно.

11 лютого 2007 року Бердимухамедов був вибраний президентом Туркменістану. У виборах взяли участь понад 2 мільйони 677 тисяч жителів країни (98,65 відсотка виборців), з яких 89,23 відсотка віддали свої голоси за Бердимухамедова. Вже в день голосування була оголошена дата інавгурації нового президента, не зважаючи на теоретичну можливість другого туру виборів. 14 лютого 2007 року на засіданні Народної ради оголосили остаточні результати голосування, Бердимухамедов приніс присягу на конституції Туркменістану і отримав посвідчення президента з рук голови ЦВК.

4 травня 2007 року Меджліс Туркменістану присвоїв президентові Бердимухамедову, верховному головнокомандуючому збройними силами республіки, звання генерала армії. До нього це військове звання в Туркменістані носили тільки Ніязов і два міністри оборони - колишній Данатар Копеков і діючий Агагельди Мамметгельдиєв.

Влітку 2007 року президент Бердимухамедов отримав вчений ступінь доктора медичних наук і звання професора за фахом "Соціальна гігієна і організація охорони здоров'я". Таке рішення було ухвалене експертною комісією з медичних наук Вищого радого з науки і техніки Туркменістану на підставі багаторічної наукової і практичної діяльності Бердимухамедова.

У серпні 2007 року Бердимухамедов був вибраний головою Загальнонаціонального руху "Галкиниш" ("Відродження") і Демократичній партії Туркменістану.

Реформи[ред.ред. код]

Першим указом Бердимухаммедов повернув десятирічну освіту в школи. Також була скасована уніформа студентів вищих навчальних закладів, а традиційні сукні, що служили як шкільна форма для дівчаток, замінені на темно-зелені плаття європейського вигляду з фартухами.

Штандарт Президента Туркменії

Також він зробив деякі зміни в державній символіці і ритуалах, які інтерпретуються як обмеження культу особи Ніязова: його ім'я було прибране спочатку з тексту присяги, а потім з гімну Туркменії і замінено на слово «президент» (мова тим самим іде про чинного президента, тобто Бердимухаммедова, але й про всіх майбутніх президентів, без звеличення конкретної особи). Гурбангули Бердимухаммедов відмовився від масового святкування свого дня народження, скасував обов'язкові концерти, присвячені його візитам у різні регіони країни, а також клятву вірності президентові, яку приносили службовці, студенти й школярі.

6 липня 2007 року логотип телеканалів у вигляді зображення золотого бюста Туркменбаші зник з програм турменського телебачення.

Література[ред.ред. код]

  • Т.Джурдеков. Онук, який втілює мрію діда. - Донецьк: "ВІК": Туркменська державна видавнича служба, 2010 р. 284 с.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]