Берег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Берег (значення).

Бе́рег — прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.

Форми берегів і швидкості їх видозміни залежать від:

тектонічних рухів земної кори;
вікових коливань рівня морів і водотоков;
пріпливно-отливних дій води;
швидкості розмиву або, навпаки, накопичення (акумуляція) річкових наносів в річищах річок або в їх гирлах у водоймищ;
дії рослин і тварин, наприклад розвитку коралів, чагарників мангрів, очеретяних, бобрових дамб і т. п.;
виробничої діяльності людини, зміцнюючих або таких, що руйнують природний берег.

Особливо різноманітні океанічні і морські береги. У рівнинних країнах вони прямолінійні, їх називають нейтральними. У гірських і різкопересічних областях типовими є наступні береги:

Лимановий берег: коли море вузькими затоками проникає в гирла рівнинних річок і балок, річкові наноси, що поступають, відокремлюють їх від відкритого моря пересипами і косами (Чорне, Азовське море).

Лагунний берег: піщані коси, береги, що формуються уздовж, відокремлюють довгі, відкриті в обидві сторони мілководі затоки лагуни (південна частина Балтійського моря, східний Сахалін).

Фіордовий берег: довгі затоки, далеко проникаючі по долинах в глиб гірських хребтів (Норвегія, Гренландія, Нова Земля, Чукотка). Головню причиною фіордових берегів є тектонічні рухи з утворенням тріщин, оброблених гірничо-долинними льодовиками.

Ріасовий берег: довгі звивисті затоки з численними мисами при затопленні міжгірських западин, хребтів, відповідних до моря перпендикулярно (Іспанія, Китай, Південь Примор'я в Росії).

Шхерний берег: скелясті остріви залишки затопленого льодовикового рельєфу (Канада, Скандинавія, Ладозьке й Онежське озера)

Далматинській берег: широкі повздовжні й вузькі поперечні затоки і протоки з молотоподібним контуром півостровів у ґратчасто-розчленованих горах (схід Адріатичного моря).

Аральський берег: лабіринт піщаних островів і півостровів, утворених затоками морів в барханнах пустельного узбережжя Каспійського моря, озера Балхаш. Назва втратила свій сенс з-за обміління моря.

Всього налічується 80 типів берегів.