Берег

Узбережжя Азовського моря

Бе́рег — прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.

Форми берегів і швидкості їх видозміни залежать від таких факторів:

• тектонічних рухів земної кори;
• вікових коливань рівня морів і водотоков;
• пріпливно-отливних дій води;
• швидкості розмиву або, навпаки, накопичення (акумуляція) річкових наносів в річищах річок або в їх гирлах у водоймищ;
• дії рослин і тварин, наприклад розвитку коралів, чагарників мангрів, очеретяних, бобрових дамб і т. п.;
• виробничої діяльності людини, зміцнюючих або таких, що руйнують природний берег.

Класифікація

• Узріччя — берег річки.
• Поріччя, надріччя - місцевість уздовж течії річки.

Особливо різноманітні океанічні і морські береги. У рівнинних країнах вони прямолінійні, їх називають нейтральними. У гірських і різкопересічних областях виділяють наступні типи берегів:

• Лимановий берег — море вузькими затоками проникає в гирла рівнинних річок і балок, річкові наноси, що поступають, відокремлюють їх від відкритого моря пересипами і косами (Чорне, Азовське море).
• Лагунний берег — піщані коси, береги, що формуються уздовж, відокремлюють довгі, відкриті в обидві сторони мілководі затоки лагуни (південна частина Балтійського моря, східний Сахалін).
• Фіордовий берег — довгі затоки, далеко проникаючі по долинах в глиб гірських хребтів (Норвегія, Гренландія, Нова Земля, Чукотка). Головню причиною фіордових берегів є тектонічні рухи з утворенням тріщин, оброблених гірничо-долинними льодовиками.
• Ріасовий берег — довгі звивисті затоки з численними мисами при затопленні міжгірських западин, хребтів, відповідних до моря перпендикулярно (Іспанія, Китай, Південь Примор'я в Росії).
• Шхерний берег: — скелясті остріви залишки затопленого льодовикового рельєфу (Канада, Скандинавія, Ладозьке й Онежське озера)
• Далматинський берег — широкі повздовжні й вузькі поперечні затоки і протоки з молотоподібним контуром півостровів у ґратчасто-розчленованих горах (схід Адріатичного моря).
• Аральський берег — лабіринт піщаних островів і півостровів, утворених затоками морів в барханнах пустельного узбережжя Каспійського моря, озера Балхаш. Назва втратила свій сенс через обміління моря.

Загалом налічується 80 типів берегів.

Див. також

• Берегознавство

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.