Берегівський район
| Берегівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: | Закарпатська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2120400000 | ||||
| Утворений: | 1953 | ||||
| Населення: | ▼ 51 718 (на 1.09.2011) | ||||
| Площа: | 635 км² | ||||
| Густота: | 81.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3141 | ||||
| Поштові індекси: | 90210—90264 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Берегове | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 30 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 42 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 90200, Закарпатська обл., м. Береговo, вул. Мукачівська, 6 | ||||
| Веб-сторінка: | Берегівська РДА | ||||
| Голова РДА: | Бігарі Андрій Андрійович | ||||
| Голова РР: | Ревак Степан Степанович | ||||
Бе́регівський райо́н — район у південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході — з Іршавським та Виноградівським, на заході — з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон України з Угорською Республікою.
Зміст |
[ред.] Географія
Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території, району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметалічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.
Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району також проходить залізнична лінія Чоп-Батьово-Виноградів.
[ред.] Історія
Територія району заселена з давніх давен. Виявлено багато стоянок, найдавніші з яких датовані понад 12 тис. років тому. З приходом угорських племен в Х ст. на території району засновуються нові укріплені поселення. В ХІ ст. засновано м.Лампертсас, яке пізніше одержало назву Берегсас. У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. Після навали місто та навколишні поселення почали заселяти нові переселенці. Землі мали багато привілеїв. 1271 року місто стає центром Березької жупи. У 1347 році місту надано статут королівського міста, воно одержало свою печатку. На початку XVIII ст. Берегівщина стає одним з центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання в 1711 році місто стає власністю австрійського графа Шенборна — Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшла до складу Чехословаччини. В 1937 році угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська визволили територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.
[ред.] Культура
Мережа установ культури і мистецтва Берегівського району складається: з 44 закладів клубного типу, 41 бібліотеки, 4 дитячих мистецьких шкіл, Угорського драматичного театру ім. Д.Іейша, 4 музеїв на громадських засадах.
Відродження народного мистецтва, розвиток художньої самодіяльності та організацію дозвілля населення району забезпечують Районний центр культури і довкілля, міський будинок культури «Геолог», 2 сільських будинки фольклору (сс. Великі Береги, Квасово), Центр дозвілля (с. Берегуйфалу), 12 сільським будинків культури, 4 міським та 19 сільським клубів, 4 клуби-бібліотеки.
В закладах культури клубного типу працює 60 чоловік, з яких 54 забезпечують культурно-освітню діяльність. В клубних установах району працюють 365 клубних формувань з кількістю учасників 4313, з них 229 — гуртки художньої самодіяльності, в тому числі 101 дитячих. Три колективи носять звання «народний». Клубними закладами організовуються культурно-масові замоди з нагоди відзначення державних, релігійних, традиційних свят та урочистостей. Щорічно прводяться фестиваль «Бережський тиждень», осінній фестиваль «Золота осінь», народні свята винозбирання, свята урожаю, Міжнародний конкурс дитячої художньої творчості «Природа очима дітей» до дня пам'яті Чорнобильської катастрофи, обласний фестиваль виконавців угорської пісні.
[ред.] Населення
На території району розташовано 43 населених пунктів, підпорядковані 30 сільським та 1 селищній радам. Районний центр — місто Берегове. За переписом населення України 2001 року в межах підпорядкування району національний склад становить — угорці (76,1%), українці (18,8%), цигани (4,1%) та інші[1].
Cтаном на 5 грудня 2001 року чисельність населення району складала 54,0 тис. осіб, тобто 4,3% від загальної чисельності населення області.
[ред.] Примітки
|
Населені пункти Берегівського району |
|
|---|---|
| Смт: | Батьово |
| Села: | Астей • Бадалово • Бадів • Бакош • Балажер • Батрадь • Бене • Берегуйфалу • Боржава • Вари • Велика Бакта • Велика Бийгань • Великі Береги • Верхні Ремети • Галабор • Гать • Гетен • Геча • Горонглаб • Гуняді • Гут • Данилівка • Дийда • Запсонь • Каштаново • Квасово • Кідьош • Косонь • Мала Бийгань • Мале Попово • Мочола • Мужієво • Нижні Ремети • Оросієво • Попово • Рафайново • Свобода • Четфалва • Чикош-Горонда • Чома • Шом • Яноші |
|
Ради Берегівського району |
|
|---|---|
| Селищні ради: | Батівська |
| Сільські ради: | Астейська • Бадалівська • Батрадівська • Бенянська • Берегуйфалівська • Боржавська • Варівська • Великобактянська • Великоберезька • Великобийганська • Галаборська • Гатянська • Гечанська • Гутівська • Дийдянська • Запсонська • Квасівська • Кідьошська • Косоньська • Мочолянська • Мужіївська • Нижньореметівська • Оросіївська • Попівська • Рафайнівська • Свободянська • Четфалвівська • Чомська • Шомівська • Яношівська |
|
||||||||||||||
