Бережанський округ
| Бережанський округ | |
|---|---|
|
| |
| Округ | |
| 'Адміністративний центр' | Бережани |
| Країна |  Австрійська імперія
|
| Коронна земля | .svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії
|
| Населення | |
| - повне | 238828 (1866)[1] |
| Площа | |
| - повна | 4 186[2] км² |
| Дата заснування | 1782 |
| Дата ліквідації | 1867 |
| |
Бережанський округ — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі монархії Габсбургів, Австрійської імперії.
Відомості[ред. | ред. код]
22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Бережанський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули), і до кінця 1860-х, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році).
Географія[ред. | ред. код]
Бережанський округ знаходився між Львівським, Золочівським, Тернопільським, Чортківським та Станіславським округами.
Найбільші річки: Дністер, Липа, Липиця, Стрипа, Свірж.
В Бережанському окрузі було 3 міста, 14 містечок та 317 села[3].
Найбільші міста: Бережани, Підкамінь, Рогатин.
Містечка: Бібрка, Берездівці, Більшівці, Бурштин, Ходорів, Дунаїв, Козова, Княгиничі, Кукільники, Нараїв, Підгайці, Перемишляни, Нові Стрілища, Свірж.
Повіти[ред. | ред. код]
До 1867 року було 8 повітів[4]:
- Бережанський
- Бібрський
- Бурштинський
- Козівський
- Перемишлянський
- Підгаєцький
- Рогатинський
- Ходорівський
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.10 (загальна кількість населення — місцеве разом з іноземцями)
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S.79 (переведено з вказаної у джерелі площі (76) у квадратних милях географічних милях (1 гео.миля=7421,6 м))
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 79
- ↑ Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 104
Джерела[ред. | ред. код]
- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
- Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Nakładem A. J. Madfesa i H. Bodeka, 1869. — 175 s. (пол.)
- Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. — Lwów : Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)