Березкін Станіслав Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Семенович Березкін
Народився 12 травня 1959(1959-05-12)
Високі Байраки, Кропивницький район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Помер 6 грудня 2020(2020-12-06) (61 рік)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater ЦНТУ
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України
Партія безпартійний
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Україна Народний депутат України
6-го скликання
безпартійний, № 178 у списку БЮТ[3]
фракція БЮТ[4] 15 лютого 2011 — 1 березня 2011
фракція ПР[4] 1 березня 2011 — 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів, виборчий округ № 100[5]
фракція ПР[6] 12 грудня 2012 — 21 лютого 2014
група Економічний розвиток[6] 24 лютого 2014 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Група «Партія відродження»[7] 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Бере́зкін Станісла́в Семе́нович (нар. 12 травня 1959(19590512), с. Високі Байраки Кропивницького району — 6 грудня 2020)[8] — колишній народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування за фахом інженер-механік.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 17-річному віці: вів авіаційний гурток в Кіровоградській обласній станції юних техніків.

З 1977 по 1979 роки служив у Радянській армії.

1983–1984 рр. — працював на керівних посадах у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування.

У 1992 р. — працював в АСТ «Інгул».

1993–1994 рр. — МП «Система».

1995 р. — СП «Алфета-Система».

1996 р. — «Система ССБ».

З 1996–2000 рр. — Акціонерне товариство закритого типу з іноземними інвестиціями «Сонола».

У 1998 р. був обраний депутатом Кіровоградської обласної ради.

2000–2006 рр. — Корпорація «Система ССБ».

У 2003 р. — член виконкому Кіровоградської міськради та віце-президент обласного відділення «Пошук» Українського союзу промисловців і підприємців.

З 2005 р. — голова наглядової ради промислової групи «Креатив».

15 лютого 2011 рр. — пройшов у Верховну Раду за списками Блоку Тимошенко. Як народний депутат, працював у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету, є членом груп з міжпарламентських зв'язків з США, з Китаєм, з Японією, з Францією, з Чехією, з Німеччиною, з Британією.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 100. За результатами голосування отримав перемогу набравши 36,88 % голосів виборців. Член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

21 лютого 2014 року вийшов з Партії регіонів та на засіданні ВР оголосив заяву про вихід з фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Член групи «Економічний розвиток».

27 листопада 2014 року склав присягу народного депутата України. На парламентських виборах 2014 р. балотувався як самовисуванець в одномандатному мажоритарному виборчому округу № 100. Отримав перемогу з результатом 28,02 %.

Має звання «Заслужений працівник промисловості України»[9], кавалер Ордена князя Володимира II ступеня, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.

Одружений, має двох дітей: Максима та Вікторію.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[10].

Кримінальні провадження[ред. | ред. код]

27 вересня 2019 року САП повідомила Березкіну про підозру у корупції, йому інкримінують причетність до розкрадання 20 млн $ з Ощадбанку 2013—2014 року[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ Народний депутат України VI скликання Березкін Станіслав Семенович. ВРУ. Процитовано 12.10.2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ а б Березкін Станіслав Семенович — Переходи по фракціях Верховної Ради VI скликання. ВРУ. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 12.10.2014.
  5. ↑ Народний депутат України VII скликання Березкін Станіслав Семенович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014.
  6. ↑ а б Березкін Станіслав Семенович — Переходи по фракціях Верховної Ради VII скликання. ВРУ. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 12.10.2014.
  7. ↑ Березкін Станіслав Семенович. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
  8. ↑ Помер підприємець, ексдепутат парламенту з Кропивницького Станіслав Березкін. suspilne.media. Процитовано 7 грудня 2020.
  9. ↑ Указ Президента України від 14 вересня 2004 року № 1086/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій міста Кіровограда»
  10. ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019.
  11. ↑ Екс-нардепу Берьозкіну повідомили про підозру. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березкін_Станіслав_Семенович&oldid=42174421