Березоточа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Березоточа
Свято-Покровська церква
Свято-Покровська церква
Свято-Покровська церква
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський
Громада Лубенська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040030040079554
Облікова картка Березоточа 
Основні дані
Населення 1430
Поштовий індекс 37535
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 50°03′45″ пн. ш. 33°08′12″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Водойми р. Сула
Місцева влада
Адреса ради 37535, с. Березоточа
Карта
Березоточа. Карта розташування: Україна
Березоточа
Березоточа
Березоточа. Карта розташування: Полтавська область
Березоточа
Березоточа
Мапа
Мапа

CMNS: Березоточа у Вікісховищі

Березото́ча — село в Україні, у Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 1430 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Березотіцька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Березоточа знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Вовчик, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Піски, на протилежному березі — село Луки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому державному й власницькому селі Вовчківська волості Лубенського повіту Полтавської губернії мешкало 1905 осіб, налічувалось 367 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 постоялих будинки, винокурний завод, 28 вітряних млинів, відбувались 3 ярмарки на рік[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2375 осіб (1146 чоловічої статі та 1229 — жіночої), з яких 2312 — православної віри[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1716 осіб, з яких 735 чоловіків та 981 жінка.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1511 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 95,74 %
російська 3,47 %
білоруська 0,33 %
вірменська 0,07 %
інші 0,39 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • Дослідна станція лікарських рослин УААН, ДП.
  • Спецгосп «Дружба».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-170. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]