Берестейська фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фортеця
Берестейська фортеця
Брэсцкая крэпасць
Холмські ворота
Холмські ворота
Країна Білорусь Білорусь, Польща Польща
Місто Брест
Будівельник Російська імперія
Будівництво 18331914 роки
Основні дати:
Стан частково збереглася
Берестейська фортеця (Земля)
Берестейська фортеця
Берестейська фортеця
Commons-logo.svg Берестейська фортеця у Вікісховищі

Координати: 52°04′58″ пн. ш. 23°39′19″ сх. д. / 52.08278° пн. ш. 23.65528° сх. д. / 52.08278; 23.65528

Берестейська фортеця (біл. Брэсцкая крэпасць, біл. тарашк. Берасьцейская крэпасьць) — фортеця в місті Берестя в Білорусі. Фортеця-герой1965 року). З 1971 — меморіальний комплекс.

Будівництво[ред.ред. код]

Після III поділу Речі Посполитої в 1795 році Берестя переходить до складу Російської імперії. Згодом виникла необхідність в укріпленні західних кордонів держави. Тому в 1830 році був погоджений план будівництва Берестейської фортеці. Спорудження фортеці на місці центру старого міста було почато в 1833 році за проектом військового топографа та інженера Карла Івановича Оппермана. Спочатку були створені тимчасові земляні укріплення, перший камінь в підвалини фортеці був закладений 1 червня 1836 року. 26 квітня 1842 року Берестейська фортеця стала діючою фортецею I класу Російської імперії. Загальна площа фортеці — 4 км² (400 га).

Фортеця складалася з Цитаделі та трьох широких укріплень, які прикривали Цитадель: Волинське (з півдня), Тереспільске (із заходу), Кобринське (з півночі та сходу). Цитадель розташовувалася на острові, утвореному Бугом і двома рукавами річки Мухавець. По периметру була розташована оборонна казарма довжиною 1,8 км.

Укріплення фортеці[ред.ред. код]

В другій половині XIX століття для запобігання обходу фортеці почали створювати оборонні укріплення — форти. У 1864 році розпочалася реконструкція фортеці за планом, розробленим російським генерал-ад'юдантом Тотлебеном. Будівництво фортів розпочалося 1869 року. Довжина оборонної лінії досягла 30 км. Також у 18701876 рр. на Цитаделі був збудований Свято-Миколаївський храм. У 1912 році був розроблений ще один план розширення фортеці (до 45 км розширити оборонну лінію). Наприкінці 1914 року на зовнішній лінії оборони було 14 фортів, 21 проміжний опорний пункт, 5 оборонних казарм, 7 порохових погребів, 38 артилерійний батарей.

План фортеці в 1912 році

Фортеця в 1914–1939 рр[ред.ред. код]

В 1914 році розпочалася I світова війна. Оборона фортеці була недовгою — 13 серпня 1915 року фортецю та місто було покинуто. Форти та оборонні пункти були практично повністю зруйновані.

3 березня 1918 року в приміщенні «Білого палацу» був підписаний Берестейський мир.

Під час радянсько-польської війни Берестейська фортеця неодноразово переходила з рук у руки. За Ризьким мирним договором Берестя перейшло до складу Польщі. Поляки використовували фортецю як казарму, склад і в'язницю для політичних діячів.

Див. також[ред.ред. код]

Берестейська в'язниця

Друга світова війна[ред.ред. код]

Берестейська фортеця відіграла дуже важливу роль у II світовій війні.

Оборона Берестя(1939)[ред.ред. код]

2 вересня 1939 року перші бомби впали на фортецю. 7 вересня в Берестя тимчасово перебував Генеральний штаб Другої Речі Посполитої на чолі з Верховним головнокомандувачем Едвардом Ридз-Смігли та міністр закордонних справ Юзеф Бек. Військові частини, що базувалися поблизу Берестя, повинні були обороняти місто по лінії фортів, а у випадку невдачі — знищувати мости та концентрувати оборону на 4 укріпленнях. 10 вересня була створена група «Берестя» на чолі з Костянтином Плісовскі. До групи входило 4 піхотні полки, дві батареї 30-го артилерійського полку, 56-ий саперний батальйон, рота зв'язку та медико-санітарна служба.

14 вересня 1939 року частини 10-ї танкової дивізії Гудеріана захопили місто, але наступ на фортецю було відбито. Протягом 3 днів поляки мужньо захищали фортецю. В ніч на 17 вересня Константин Плісовський наказав військам залишити фортецю. Вранці підрозділи 76-го піхотного полку німецької армії захопили Берестейську фортецю. 22 вересня 1939 в місті був проведений парад радянських та німецьких військ. Місто та Цитадель були передані СРСР.

Оборона Берестя(1941)[ред.ред. код]

Під вечір 21 червня 1941 німецькі війська сконцентрувалися поблизу радянського кордону. Штурм Берестейської фортеці було покладено на 45-у піхотну дивізію. Наступного дня, о 4-ій годині ранку артобстрілами по фортеці розпочалася німецько-радянська війна. Були знищені склади, обірвався зв'язок. Згодом розпочався штурм фортеці. Радянські війська було розділені на декілька частин. Найбільший опір вдалося здійснити на Волинському та Кобринському укріпленнях, але ввечері 24 червня німецькі війська ними заволоділи. 26 червня німці прорвалися поблизу Трьохаркових воріт, а 30 — через Східний форт. Фортеця була захоплена. Хоча деякі постріли лунали до середини серпня.

Звільнення фортеці[ред.ред. код]

Тереспільські ворота

Берестейську фортецю було звільнено в результаті Люблін-Берестейської операції, що була складовою частиною операції «Багратіон». Операцію провели війська Першого Білоруського фронту під проводом маршала К. Рокоссовського.

Головний удар завдавали війська лівого крила Першого Білоруського фронту на ковельсько-люблінському напрямку. Німецькі війська поблизу міста збудували укріплений район, до якого входили доти, мінні поля. В систему оборони були включені форти Берестейської фортеці. 28 липня 1944 року частинами 12-ї гвардійської стрілецької дивізії, 212-ї стрілецької дивізії, 415-ї стрілецької дивізії, 9-го гвардійского Берестейського стрілецького корпусу 61-ї армії, 48-ї гвардійскої стрілецької дивізії та інших формувань Берестя було звільнено. 20 воїнів у результаті даної операції були нагороджені орденами Героїв Радянського Союзу.

Берестейська фортеця після війни[ред.ред. код]

Вічний вогонь і головний монумент

23 лютого 1956 року була відкрита кімната-музей в приміщенні колишньої оборонної казарми, розташованої на Цитаделі. А 8 листопада на її базі був створений музей оборони Берестейської фортеці. Протягом 5 років співробітники збирали матеріали про оборону фортеці, поповнювали фонди. У 1961 році під час відзначення 20-ї річниці героїчної оборони відбувся мітинг, після якого було встановлено камінь на місці майбутнього монументу та відкрита нова експозиція музею.

8 травня 1965 Президія Верховної Ради СРСР присвоїли Берестейській фортеці звання фортеця-герой із врученням ордену ордену Леніна та медалі «Золота Зірка». Протягом 19671969 рр. авторський колектив виконував креслення всього меморіального комплексу. Роботи розпочалися на початку жовтня 1969 року. Під час виконання земляних робіт було знайдено понад 1 000 музейних експонатів, а також тіла померлих. 18 вересня 1971 року 823 людини були поховані на території меморіалу. З них 201 ім'я було винесене на плити меморіалу, решта — позначені як «невідомий». Урочисте відкриття меморіального комплексу «Берестейська фортеця-герой» відбулася 25 вересня 1971 року.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Холмські ворота та головний вхід у меморіал зображені на банкноті в 50 білоруських рублів.
  • На виготовлення головного монументу пішло 4 000 м³ бетону.
  • Висота штику-обеліску — 104,5 м, а маса — 620 т. Підйом тривав 5 з половиною годин.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]