Берестейський процес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Берестейський процес — показовий процес над лідерами парламентської опозиції в Польщі, що відбувся в Окружному суді в Варшаві від 26 жовтня 1931 — 13 січня 1932. Назва походить від Берестейської в'язниці, де до процесу розміщено арештованих.

Перша сторінка газети «Свобода»
Перша сторінка газети «Лодзьке Гасло»

Звинувачення[ред.ред. код]

24 серпня 1930 р. Юзеф Пілсудський відправив у відставку прем'єр-міністра і сам очолив уряд. 29 серпня 1930 р. президент підписав декрет про розпуск парламенту і призначив на листопад нові вибори. На другий день перестало діяти право депутатської недоторкальності. Міністр внутрішніх справ видав розпорядження про арешт представників опозиції. Списки особисто перевіряв Юзеф Пілсудський. В ніч на 10 вересня 1930 без судової санкції були заарештовані 21 найактивніший діяч парламентської опозиції, з них 20 колишніх посолів Сейму, у тому числі чотирьох послів від УНДО Івана Ліщинського, Дмитра Паліїва, Олександра Вислоцького, Володимира Целевича, а також представника Української соціалістично-радикальної партії Осипа Когута[1]

Початково в'язнів розмістили в арештантських приміщеннях 9-го саперного полку. Пізніше всіх переведено до військової вязниці на території Берестейської фортеці. Арештованих били (побито Когута, Попеля, Керніка, Багинського, Корфантія). Їм не дозволено контакти з адвокатами і родинами. Загалом ув'язнено до 5 тис. опозиціонерів, серед них 84 посли сейму і сенату і 130 українських діячів.

Вінцент Вітос згадував: Хоча увязнення в Бересті тривало всього два місяці воно змогло зломати моє залізне здоров'я, так що на цілому тілі я не міг знати здорової частинки.

Процес та вирок[ред.ред. код]

Справу вела суддівська група на чолі з Клеменсом Германовським. Прокурори Вітольд Грабовський і Роберт Раузе звинуватили підсудних у спробі державного перевороту. Відповідальність за цей злочин передбачалась статтями 51 i 101 ч. I в звязку зі статтею 100 ч. III Кримінального кодексу, а також на підставі статей 18 і 24 Кримінально-процесуального кодексу. до 3 років ув'язнення засуджені

  • Адам Чьолкош (член ППС),
  • Станислав Дюбуа (член ППС),
  • Мечислав Мастек (член ППС),
  • Адам Праґер (член ППС),
  • Юзеф Путек (член ПСЛ-«Визволення»),

до 2,5 років ув'язнення засуджені

до 2 років ув'язнення засуджений

  • Казимир Баґінський (член ПСЛ-«Визволення»)

до 1,5 років ув'язнення засуджений

  • Вінцент Вітос (член ПСЛ-«Пяст»)

виправданий

  • Адольф Савіцький (член Селянської партії).

Усім враховано термін перебування у в'язниці з 11 вересня 1930 року. Додатково кілька засуджених мали виплатити штраф. 7-11 лютого 1931 апеляційне засідання затвердило попереднє рішення суду. 11-20 липня 1933 Апеляційний Суд вдруге розгледив справу. 2-5 жовтня 1933 року Найвищий Суд остаточно затвердив присуд. Всіх засуджених на Берестейському процесі аменстував 31 жовтня 1939 року президент Владислав Рачкевич.

Проти українських послів заведено окремі судові справи.

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1].

Джерела[ред.ред. код]