Берислав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берислав
Свято-Введенська церква — найцінніша історико-архітектурна пам'ятка міста
Свято-Введенська церква — найцінніша історико-архітектурна пам'ятка міста
Берислав на карті України
Берислав на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район/міськрада Бериславський район
Рада Бериславська міська рада
Код КОАТУУ 6520610100
Засноване 1784
Статус міста з 1938 року
Населення 13457 (01.01.2011)[1]
Площа 9 км²
Поштові індекси 74300
Телефонний код +380-5546
Координати 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 46.84139; 33.42944Координати: 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 46.84139; 33.42944
Водойма Каховське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція Козацька
До станції 12 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 107 км
 - автошляхами 76,4 км
До Києва
 - автошляхами 572 км
Міська влада
Адреса 74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, м. Берислав, вул. 1 Травня, 246
Міський голова Шаповалов Олександр Миколайович

Берисла́в (до середини XV ст. — Вітовтова митниця; середина XV сторіччя-1784 рік — татарською Казикермен або Кизикермен й українською мовою — Таванська переправа) — місто, центр Бериславського району Херсонської області.

Пристань на правому березі Каховського водосховища, за 20 км на північний захід від залізничної станції Каховка.

Автомобільний зв'язок із Херсоном і Новою Каховкою (Автошлях Р47).

Історія[ред.ред. код]

Литовсько-руське князівство[ред.ред. код]

Заснований на початку 15 ст. литовським князем Вітовтом як литовська фортеця і державна митниця під назвою «Вітовтова митниця» (майже на крайньому південному сході ВКЛ).

Козацькі і татарські часи[ред.ред. код]

У середині XV ст. захоплене кримськими татарами, а в кінці XVI ст. — турками, які збудували тут фортецю Кизикермен (Кизькермен) для оборони Криму і Туреччини від походів запорозьких козаків. У 1695 р. фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. Давня запорозька назва Берислава — Таванська Переправа (Таванський Перевоз), що отримала назву від острова Тавань.

Російські часи[ред.ред. код]

Телеграма про зречення від влади гетьмана України Павла Скоропадського. м. Київ — м. Берислав. 16 грудня 1918 р.

Після російсько-турецької війни приєднане до Росії (1774) місто значно зруйноване.

У 1775–1783 роках Казикермен був центром Казикерменського повіту. У 1784 році на руїнах Казикермена відновлено місто під нинішньою назвою.

У 1858 році для міста було створено проект герба з екзотичною символікою: в золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії. Герб мав символізувати колишню назву фортеці (турецьке «Кизикермен» — «Дівоча фортеця»).

Перші Визвольні Змагання[ред.ред. код]

28 травня 1917 року у місті відбувся мітинг українців[2].

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України, як найдавніше поселення Херсонської області.

Економіка[ред.ред. код]

Берислав має розвинуту промисловість: механічний, масло-сироробний заводи, промкомбінат (виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів), харчокомбінат.

У районі — посіви зернових (головним чином пшениці), виноградарство, розведення м'ясо-молочної худоби, рибальство.

Освіта і культура[ред.ред. код]

Берислав маю розвинену систему освітніх закладів — дошкільних, шкільних, позашкільних і навіть декілька вишів І—ІІ рівнів атестації[3].

У місті діє 3 дитсадки № 3 (вул. 1 Травня, 238), № 4 (вул. 25 р. Жовтня, 95а), і № 5 (пров. Севастопольський, 1).

Школи Берислава:

  • Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 1 (вул. 1 Травня, 266);
  • Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 3 (вул. 1 Травня, 236);
  • Бериславська ЗОШ І-ІІ ст № 4 (вул. Херсонська, 163);
  • Бериславська ЗОШ І-ІІ ст № 5 (вул. Артема, 49).

Також у місті діє міжшкільний навчально-виробничий комбінат (вул. 1 Травня, 227).

Бериславські заклади позашкільної освіти:

  • Районна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені В. К. Сергєєва (вул. Шевченка, 20);
  • Станція юних техніків (вул. Шевченка, 8);
  • Центр юнацької та дитячої творчості м. Берислав (вул. 1 Травня, 205).

Вищу освіту в місті можна здобути в:

  • Комунальний заклад «Бериславське медичний коледж» (вул. 1 Травня, 173);
  • Комунальний вищий навчальний заклад «Бериславський педагогічний коледж» (вул. Слобідська, 45);
  • Бериславський професійний аграрний ліцей, с. Червоний Маяк (вул. Центральна, 22).

Головним закладом культури міста і району є Бериславський районний будинок культури.

У місті діють декілька бібліотек.

Оберігачем народної пам'яті Бериславщини є Бериславський історичний музей (вул. Р. Люксембург, 2).

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Поблизу Берислава розташовані важливі об'єкти української культурної спадщини — Кам'янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир та залишки фортеці Тягин. Збереглась братська могила героїв Кримської війни 1853–1856 р. з меморіальною каплицею.

У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.

Цінна історико-архітектурна пам'ятка у Бериславі — дерев'яна Введенська церква, заснована у першій половині (XVIII ст.). Тоді вона стояла у фортеці Переволочній, на місці переправи через Дніпро. В кінці XVIII ст., після кримської війни, церкву було переправлено у Берислав (за легендою, її сплавили на плотах по Дніпру) і встановлено біля пристані. Згодом її ще раз перенесли на нове місце, де вона стоїть і дотепер. У наш час - це діючий храм УПЦ МП [4].

Цікавий факт[ред.ред. код]

Назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри Ушакова, що відзначився у битві 1788 року поблизу острова Фідонісі (Зміїний), колісний буксирний пароплав початку ХХ сторіччя, радянський океанічний танкер 70-х років ХХ сторіччя.

Галерея[ред.ред. код]

Люди[ред.ред. код]

У місті народилися:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]