Берислав
| Берислав | |
|---|---|
 |
|
 |
|
| Берислав на карті України | |
| Основні дані | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Херсонська область |
| Район/міськрада | Бериславський район |
| Рада | Бериславська міська рада |
| Код КОАТУУ | 6520610100 |
| Засноване | 1784 |
| Статус міста | з 1938 року |
| Населення | ▼13457 (01.01.2011)[1] |
| Площа | 9 км² |
| Поштові індекси | 74300 |
| Телефонний код | +380-5546 |
| Координати | 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д.Координати: 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д. |
| Водойма | Каховське водосховище |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція | Козацька |
| До станції | 12 км |
| До обл./респ. центру | |
| - залізницею | 107 км |
| - автошляхами | 76,4 км |
| До Києва | |
| - автошляхами | 572 км |
| Міська влада | |
| Адреса | 74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, м. Берислав, вул. 1 Травня, 246 |
| Міський голова | Шаповалов Олександр Миколайович |
Берисла́в (до середини XV ст. — Вітовтова митниця; середина XV сторіччя-1784 рік — татарською Казикермен або Кизикермен й українською мовою — Таванська переправа) — місто, центр Бериславського району Херсонської області.
Пристань на правому березі Каховського водосховища, за 20 км на північний захід від залізничної станції Каховка.
Автомобільний зв'язок із Херсоном і Новою Каховкою (Автошлях Р47).
Зміст |
Історія [ред.]
Литовсько-руське князівство [ред.]
Заснований на початку 15 ст. як литовська фортеця і державна митниця під назвою «Вітовтова митниця».
Козацькі і татарські часи [ред.]
У середині XV ст. захоплене кримськими татарами, а в кінці XVI ст. — турками, які збудували тут фортецю Кизикермен для оборони Криму і Туреччини від походів запорозьких козаків. У 1695 р. фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. Давня запорозька назва Берислава — Таванська Переправа.
Російські часи [ред.]
Після російсько-турецької війни приєднане до Росії (1774) місто значно зруйноване.
У 1775–1783 роках Казикермен був центром Казикерменського повіту. У 1784 році на руїнах Казикермена відновлено місто під нинішньою назвою.
У 1858 році для міста було створено проект герба з екзотичною символікою: в золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії. Герб мав символізувати колишню назву фортеці (турецьке «Кизикермен» — «Дівоча фортеця»).
Перші Визвольні Змагання [ред.]
28 травня 1917 року у місті відбувся мітинг українців[2].
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України, як найдавніше поселення Херсонської області.
Економіка [ред.]
Берислав має розвинуту промисловість: механічний, масло-сироробний заводи, промкомбінат (виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів), харчокомбінат.
У районі — посіви зернових (головним чином пшениці), виноградарство, розведення м'ясо-молочної худоби, рибальство.
Освіта і культура [ред.]
Берислав маю розвинену систему освітніх закладів — дошкільних, шкільних, позашкільних і навіть декілька вишів І—ІІ рівнів атестації[3].
У місті діє 3 дитсадки № 3 (вул. 1 Травня, 238), № 4 (вул. 25 р. Жовтня, 95а), і № 5 (пров. Севастопольський, 1).
Школи Берислава:
- Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 1 (вул. 1 Травня, 266);
- Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 3 (вул. 1 Травня, 236);
- Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 4 (вул. Херсонська, 163);
- Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 5 (вул. Артема, 49).
Також у місті діє міжшкільний навчально-виробничий комбінат (вул. 1 Травня, 227).
Бериславські заклади позашкільної освіти:
- Районна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені В. К. Сергєєва (вул. Шевченка, 20);
- Станція юних техніків (вул. Шевченка, 8);
- Центр юнацької та дитячої творчості м. Берислав (вул. 1 Травня, 205).
Вищу освіту в місті можна здобути в:
- Комунальний вищий навчальний заклад «Бериславський педагогічний коледж» (вул. Слобідська, 45);
- Комунальний заклад «Бериславське медичне училище» (вул. 1 Травня, 17);
- Бериславський професійний аграрний ліцей, с. Червоний Маяк (вул. Центральна, 22).
Головним закладом культури міста і району є Бериславський районний будинок культури.
У місті діють декілька бібліотек.
Оберігачем народної пам'яті Бериславщини є Бериславський історичний музей (вул. Р. Люксембург, 2).
Пам'ятки історії та культури [ред.]
Поблизу Берислава розташовані важливі об'єкти української культурної спадщини — Кам'янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир та залишки фортеці Тягин. Збереглась братська могила героїв Кримської війни 1853–1856 р. з меморіальною каплицею.
У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.
Цінна історико-архітектурна пам'ятка у Бериславі — запорозька Свято-Введенська церква (XVIII ст.).
Цікавий факт [ред.]
Назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри Ушакова, що відзначився у битві 1788 року поблизу острова Фідонісі (Зміїний), колісний буксирний пароплав початку ХХ сторіччя, радянський океанічний танкер 70-х років ХХ сторіччя.
Галерея [ред.]
-
Пам'ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій
-
Меморіал козакам Війська Запорізького
-
Меморіал козакам Війська Запорізького
Люди [ред.]
У місті народилися:
- Бабич Ісай Якович — радянський працівник НКВС та МДБ.
- Дмитрук Микола Ілліч (*1961) — Народний депутат України 7-го скликання
Примітки [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Херсон. Хроніка подій 1917 року. Упорядник Орлова З. С. // Довідка державного архіву Херсонської області. — С. 4
- ↑ Інформація на сайті Херсонської обласної державної адміністрації
Джерела [ред.]
- УРЕ
- Облікова картка
- Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон: Наддніпряночка, 2009. — 200 с.
- Нариси з історії Бериславщини.
|
||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||
