Берлінське античне зібрання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Берлінське античне зібрання — всесвітньо відоме зібрання античного мистецтва. У ньому зберігаються тисячі цікавих археологічних знахідок давньогрецького, давньоримського, етруського та кіпрського походження. Найвідомішими експонатами Берлінського античного зібрання є Пергамський вівтар, а також об'єкти давньогрецької та давньоримської архітектури з Мілету, Прієни, Магнесії-на-Меандрі, Баальбека і Фалерій. В античному зібранні зберігається також велика кількість стародавніх скульптур, ваз, теракоти, виробів із бронзи, саркофаги, гемми та вироби з благородних металів.

Дівчинка, яка грає в кості. Пергамський музей

Історія зібрання[ред.ред. код]

Основи зібрання[ред.ред. код]

Основи зібрання заклав бранденбургський курфюрст Фрідріх Вільгельм I, пограбувавши у 1656 році Казимировський палац у Варшаві під час Північної війни 1655—1660 років.[1][2] Ці скульптури придбали в Італії польскі королі Сигізмунд III Ваза і Владислав IV Ваза.[3]. Спочатку зібрання знаходилось у Берлінському міському палаці. У 1671 році курфюрст придбав зібрання Герріта Рейнста, а пруський король Фрідріх I у 1698 — відому колекцію римського археолога Джованні П'єтро Беллорі. Після деякої перерви, під час якої королю Пруссії Фрідріху Вільгельму I вдалося виміняти в Августа Сильного за два полки драгунів 36 найцінніших статуй, в 1742 році слідувало придбання вже Фрідріхом II колекції кардинала Мельхіора де Поліньяка, до якої зокрема входила найвідоміша скульптура «Дівчіна, що грає в кості». В 1747 році Фрідріх II придбав бронзову статую так званого «хлопчика, який молиться», яка до 1786 року прикрашала терасу палацу Сан-Сусі. В 1758 році фонди античної колекції в черговий раз збагатилися отриманою у спадок колекцією, що належала маркграфині Вільгельміни Прусської. До неї входила в тому числі відома мозаїка «Підлога з Пренесте» із зображенням долини Нілу. В 1764 році в Античне зібрання влилася колекція гем Філіпа фон Штоша. Більша частина творів античного мистецтва розміщувалася в королівських палацах і побудованому в 1769 році античному храмі в Потсдамському парку Сан-Сусі, доступному для огляду публікою за попередньою домовленістю. У 1797 році народилася ідея створити в Берліні публічний музей і представити в ньому найбільш значущі екземпляри з королівського зібрання. Вибір експонатів був покладений на комісію під керівництвом Вільгельма Гумбольдта. Паралельно для майбутнього музею в 1827 році були придбані колекції виробів із бронзи та кераміки генерального консула Бартольді, а в 1828 році — колекція генерала Франца фон Коллера з 1348 античних ваз.

У 1830 році Берлінське античне зібрання переїхало до побудованого Карлом Фрідріхом Шинкелем Старого музею у Люстгартені навпроти берлінського Міського палацу.

Спочатку до експозиції музею входила переважно антична грецька та римська скульптура. Протягом XIX ст. купувалися нові експонати, зокрема в 1831 році — колекція Доров-Магнуса з 442 ваз. Завдяки посередництву археолога Едуарда Герхарда зібрання ваз значно збільшилося в наступні роки і перетворилося в одне з найвидатніших у світі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mariusz Karpowicz, ред. (1986). Sztuka Warszawy (The art of Warsaw). PWN. с. 121. ISBN 83-01-04060-2. (пол.)
  2. Król Władysław IV zgromadził w pałacu swój zbiór antycznych rzeźb, które później padły łupem elektora brandenburskiego Fryderyka Wilhelma Hohenzollerna.
    «Apartamenty królewskie (Royal apartments)». Pałac Villa Regia. Архів оригіналу за 2013-07-06. Процитовано 2009-12-17. (пол.)
  3. Monika Kuhnke. «Przyczynek do historii wojennych grabieży dzieł sztuki w Polsce». www.zabytki.pl. Архів оригіналу за 2013-07-06. Процитовано 2009-12-17. (пол.)