Берма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берма.JPG

Бе́рма (рос. берма, англ. bench, banguette, berm; нім. Berme) —

  • При підземному розробленні родовищ — смуга, яка прилягає до контуру об'єкта, що охороняється від впливу гірничих робіт, зовнішня межа якої є початковою для побудови запобіжного цілика. Ширина берми в залежності від типу родовища і категорії охорони знаходиться в межах 2—20 м.
  • При відкритому розробленні родовищ — горизонтальний або слабкопохилий майданчик на неробочому борті або неробочій ділянці борту кар'єру, який розділяє суміжні за висотою уступи. Розрізнюють берму запобіжну, транспортну і берму безпеки.

Запобіжна берма призначена для підвищення стійкості і зменшення генерального кута укосу борту кар'єра, а також для запобігання випадковому випадінню шматків породи на розташовані нижче уступи. Ширина запобіжної берми за Правилами безпеки повинна бути не меншою за 0,3 висоти уступу, але не менше розміру, достатнього для розташування на бермі обладнання для навантаження і транспортування кусків породи, що впали.

Транспортна берма призначена для розміщення транспортних шляхів, які з'єднують робочі майданчики уступів з капітальними траншеями. Транспортну берму, яка поєднує декілька уступів, називають з'єднувальною.

Берма безпеки — частина верхнього майданчика уступу, ширина якого дорівнює розміру основи призми обвалення.

Література[ред.ред. код]