Бернадот Фольке
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фо́льке Бернадо́т, граф Вісборзький (швед. Folke Bernadotte af Wisborg; *2 січня 1895, Стокгольм – †17 вересня 1948, Єрусалим) — шведський політичний діяч і дипломат, член королівського дому Швеції, племінник короля Густава. Завдяки дружині американці був знайомий з видними представниками політичних і ділових кругів США.
Під час 2-ої світової війни Бернадот як представник шведського Червоного Хреста організував обмін військовополоненими, непридатними до подальшої військової служби, між Німеччиною і союзниками. У 1943 році став віце-президентом, а в 1946 — президентом шведського Червоного Хреста. Від імені цієї організації Бернадот вів переговори з Гіммлером. Напередодні краху Третього рейху Гіммлер намагався використовувати Бернадота як посередника для припинення бойових дій. Вони зустрічалися чотири рази - 12 лютого, 2, 21 і 23-24 квітня 1945 р., обговорювали з Бернадоттом можливість передачі гітлерівських концентраційних таборів під опіку Міжнародного Червоного хреста. В результаті перемовин в березні-квітні 1945 р. з Терезієнштадту (Терезин) було звільнено більше семи тисяч громадян скандинавських країн. Бернадот сприяв також звільненню декількох тисяч єврейських жінок з концтабору Равенсбрюк; більшість їх знайшли притулок в Швеції.
Після війни шведська преса зробила з нього національного героя за його внесок в справу визволяння євреїв з нацистської Німеччини.
20 травня 1948 р. Рада Безпеки ООН призначила Бернадота посередником в арабо-ізраїльському конфлікті. 11 червня йому вдалося добитися угоди про чотиритижневе припинення вогню, проте продовжено його не було. Бернадот пропонував плани з врегулюванню конфлікту: спочатку конфедерацію арабської і єврейської держав, потім дві окремі держави, але план був відкинутий ворогуючими сторонами і не дістав схвалення Генеральної Асамблеї ООН в листопаді 1948 р.
17 вересня 1948 р. Бернадот був убитий в Єрусалимі терористами з угруповання Лехі ("Борці за свободу Ізраїля"). Після вбивства угруповання було роззброєно ізраїльським урядом, і члени на короткий час заарештовані, але формального звинувачення у вбивстві не висувалося.
З книг Бернадота слід згадати «Завісу опускається: останні дні третього рейху» (1945) і «До Єрусалиму» (1951).
