Бернардо Росселліно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бернардо Роселліно)
Перейти до: навігація, пошук
Бернардо Росселліно
Bernardo di Matteo Gamberelli
Bernardo rossellino, tomba bruni 05.JPG
Дата народження 1409
Дата смерті 1464
Працював у містах , Ареццо, Флоренція, Рим, П'єнца
Архітектурний стиль відродження
Найважливіші споруди проект собору св. Петра, Ватикан, забудова центру міста П'єнца і палаццо Пікколоміні в ньому
Містобудівні проекти забудова центру міста П'єнца
Бернардо Росселліно у ВікіСховищі

Бернардо Росселліно ( італ. Bernardo Rossellino, справжнє ім'я Bernardo di Matteo Gamberelli, 14091464 ) — італійський скульптор і архітектор першої половини 15 ст., послідовник Альберті.

Життєпис. Ранні роки[ред.ред. код]

Не всі сторінки життя митця достеменно відомі. Лише останні розшуки в архівах дозволили якось прояснити його ранні роки. Він походить з родини фермерів і володарів кам'яних кар'єрів в гірському селищі Сеттіньяно, неподалік річки Арно і долини з краєвидом на місто Флоренція. Це і вплинуло на майбутній фах Бернардо і сприятиме його кар'єрі скульптора і архітектора. Родич Бернардо, дядько Якопо ді Доменіко ді Лука дель Борра Гамбереллі, мав відношення до створення рельєфів, декоративних оздоб з каменю. Логічно, що він і надав перші навички праці з каменем небіжу. В родині, окрім Бернардо, були також брати Антоніо та Джованні. Невеликі скульптури робили і в інших ремісничих родинах Сеттіньяно.

У Флоренції і в Ареццо[ред.ред. код]

За припущеннями, Бернардо юнаком перебрався у Флоренцію і, можливо, був учнем в майстерні скульптора Нанні ді Бартоло. Але документів щодо вступу Бернардо до цеху каменярів і скульпторів Флоренції нема або не збережено. На хвилі моди на все античне, Бернардо розділив тогочасні захоплення, що зробило його послідовником реформаторів флорентійського мистецтва, серед яких - Мазаччо, Донателло, Філіппо Брунеллескі, Лоренцо Гіберті.

Катедральний собор в Ареццо.

1433 року - він в мстечку Ареццо, де працює над фасадом Санта Марія делла Мізерікордія. Перший поверх споруди був ще цілком «готичним»( тобто середньовічним ), Доменіко працюватиме над другим поверхом. Можливо, з часів перебування у Флоренції і Ареццо він і отримав прізвисько Роселліно - «Руденький». Аби якось прожити, береться як за скульптурні, так і архітектурні роботи. Як архітектор, мав відношення до створення відкритого внутрішнього дворика при церкві Санта Кроче.

Знайомство з Альберті[ред.ред. код]

1439 року - він придбав будинок неподалік церкви Санта Кроче і оселився в Флоренції. Працює як будівельник при соборі міста і на будівництві Виховного будинку для покинутих позашлюбних дітей. ( Це будівництво тривало з 1419 до 1445 року. )1446-м роком датують його зустріч і знайомство з ключовою фігурою доби - Альберті Леоном-Баттіста. Той спроектував палац для банкіра Ручеллаї. Спілкування з Альберті, будівництво палацу Ручеллаї стають поворотними подіями в житті Бернардо Роселліно. Він навертається до архітектурної практики.

В Римі[ред.ред. код]

Приблизний план собору Св. Петра часів Миколая V.

Престол папи римського, несподівано для багатьох, посів 1447 року Миколай V ( Томазо Парентучеллі ), гуманіст, прихильник мистецтв і покровитель Альберті. З ініціативи Альберті в Рим викликали і Бернардо Росселліно. В Римі папа започаткував чергову реконструкцію собору Св. Петра і споруд поблизу Мавзолея римського імператора Адріана, що став замком Святого Янгола.

За планами папи, тодішній собор належало збільшити за рахунок східної частини, не чіпаючи стару базиліку і відкритий двір перед її західним фасадом. За планом, розробленим архітекторами, вівтарну частину розбирали, план базиліки ускладнювали новим трансептом і значним хором. Утворене середхрестя собору планували перектити куполом. Бернардо Росселліно прибув у Рим 1451 року, а 1455 року - папа римський Миколай V помер. По смерти папи плани реконструкції собору призупинили. Після виконання незначних завдань в Римі, Бернардо Роселліно покинув папську столицю.

Перебудова містечка П'єнца[ред.ред. код]

арх. Б.Росселліно. Місто П'єнца, план центру.

Про архітектора не забули. Коли престол папи посів Пій ІІ, Бернардо Роселліно отримав замову на побудову центру міста Корсіньяно, звідки папа був родом. Провінційне містечко і покровительство папи надало архітекторові рідкісну можливість не добудовувати чужу споруду, не створити одну, окрему будвлю, нехай і унікальну, а справжній ансамбль - центр міста. В комплекс споруд увійшли -

  • палац родини Пікколоміні, до якої належав папа
  • головний собор міста
  • мерія (палаццо Коммуналє )
  • палац місцевого єпископа.

Архітектор поєднав всі головні споруди міста Корсіньяно навколо трапеції головної площі. Бічні сторони вулиць створювали величні мури палацу Пікколоміні, палац місцевого єпископа і мерія. Головували собор і палац Пікколоміні. Перспективи вулиць створювали композицію, відому дослідникам з пізніх театральних декорацій. Пам'яткою доби, таким чином, ставала не окрема, нехай і унікальна, споруда, а ціле невелике місто, яке перейменували на П'єнца. Наприкінці життя Бернардо Роселліно став єдиним італійським архітектором, якому обставини першому дозолили частково реалізувати ідею ідеального міста в Італії.

Скульптурні твори[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Charles R. Mack, Pienza: The Creation of a Renaissance City, Ithica: Cornell University Press, 1987.
  • Leo Planiscig. Bernardo und Antonio Rossellino, Vienna: Anton Schroll, 1942.
  • Anne Markham Schulz, The Sculpture of Bernardo Rossellino and his Workshop, Princeton: Princeton University Press,1976.
  • Maryla Tyszkiewicz, Bernardo Rossellino, Florence: Stamperia Polacca, 1929.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]