Бернард Клервоський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святий Бернард Клервоський

Берна́рд Клерво́ський (1090—†1153) — французький монах, засновник реформованого Ордену цистерціанців, релігійний та політичний діяч. Вважався «голосом сумління» та домінантною фігурою у західному християнстві свого часу.

Походив зі знатної родини. У двадцятирічному віці вступив до ордену цистерціанців, де став відомий своїм подвижництвом. 1115 року заснував монастир у Клерво де став абатом. Завдяки його діяльності нечисленний раніше цистерціанський орден став одним з найбільших.

Бернар Клервоський притримувався містичного напрямку в теології. Був затятим прихильником папської теократії. Активно боровся з єресями та вільнодумством. Саме Бернард представляв сторону звинувачення у процесі над вільнодумцями П'єром Абеляром та Арнольдом Брешіанським.

На тлі невиразних пап того часу Бернар Клервоський справляв величезний вплив на сучасників. Він користувався величезним авторитетом як у церковних так і світських колах. Фактично він диктував свою волю папам, серед яких були і його учні, впливав на французького короля Людовіка VII.

Берна Клервоський був головним ідеологом та організатором Другого хрестового походу. Він написав перший устав для духовно-лицарських орденів, а саме устав тамплієрів.

Відомо також, що Бернард Клервоський запровадив особливе шанування Діви Марії.

Святий Бернард був канонізований 1174 та об'явлений Вчителем Церкви 1830 року.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)