Бернард Ліппе-Бестерфельдський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бернард
принц Ліппе-Бістерфельд,
принц Нідерландський
 
Народження: 29 червня 1911(1911-06-29)
Єна (місто), Німеччина
Смерть: 1 грудня 2004(2004-12-01) (93 роки)
Утрехт, Нідерланди
Батько: принц Бернхард цур Ліппе
Мати: баронеса Армгард фон Зіршторпфф-Крамм
Дружина: Юліана, королева Нідерландів
Діти: Беатрикс,
Ірен,
Маргріт,
Христина

Бернхард Леопольд Фрідріх Еберхард Юліус Курт Карл Готтфрід Петер цур Ліппе-Бістерфельд (нім. Bernhard Leopold Friedrich Eberhard Julius Kurt Karl Gottfried Peter Prinz zur Lippe-Biesterfeld; 29 червня 1911, Єна, Німеччина — 1 грудня 2004, Утрехт, Нідерланди) — племінник останнього князя Ліппе Леопольда IV, чоловік королеви Нідерландів Юліани. З 1916 року принц Ліппе-Бістерфельдський, з 1948 року принц Бернард Нідерландський. Перший президент Всесвітнього фонду дикої природи.

До шлюбу[ред.ред. код]

морганатичний нащадок князівського дому Ліппе. У 1929 році поступив у Вищу школу торгівлі у Лозанні. У 1930 році вивчав право в Мюнхені, а з 1931 по 1935 рік — вивчав право в Берлінському університеті. У 1933–1937 роках був членом NSDAP, SS і NSKK. У 1935 році Бернард здав докторський іспит по праву і поступив працювати в представництво німецького хімічного концерну "І. Г. Фарбену в Парижі.


Життя в шлюбі[ред.ред. код]

У Парижі Бернард познайомився з голландським дипломатом, який на початку 1936 року під час зимових Олімпійських ігор у Швейцарії організував його зустріч з нідерландської принцесою Юліаною. У тому ж році Бернард і Юліана були заручені, і Бернард отримав нідерландське підданство. Бернард і Юліана одружилися 7 січня 1937 року в Гаазі. Одружившись на спадкоємиці престолу Бернард не кинув ризикувати життям. Будучи пристрасним авіатором, авто-і мотогонщиком він у 1938-му році був на межі смерті, зламавши в авіаінциденту шийний відділ хребта.

Після нападу гітлерівської Німеччини на Нідерланди 10 травня 1940 принц особисто обстрілював з кулемета, встановленого на даху палацу, німецькі десантні літаки. Принцеса Юліана з дітьми негайно виїхала до Канади, а принц Бернард залишився в Лондоні в якості особистого ад'ютанта тещі — королеви Вільгельміни. У Лондоні його благонадійність перевіряв особисто Ян Флемінг, який додав своєму Бонду багато рис Бернарда, і навіть довший його спадковий титул — «граф Ліппе», в якості «фальшивої прізвища» одному із супротивників Бонда.

З 1944 року принц Бернард був головнокомандуючим нідерландських збройних сил і брав активну участь у боротьбі союзників з військами рейху.

5 травня 1945 Бернард в якості головнокомандувача нідерландськими військами разом з союзниками прийняв в голландському місті Вахенінген капітуляцію німецьких військ, що знаходилися на території Нідерландів. В цей день він демонстративно відмовився говорити з переможеними на своїй рідній мові — німецькою, і прийняв капітуляцію, говорячи тільки нідерландською. У серпні того ж року нідерландська королівська сім'я повернулася до Нідерландів.


У 1948 році Юліана стала Королевою Нідерландів, а Бернард отримав титул принца. У 1954 році принц Бернард став головою Більдербергського конференцій — дискусійного форуму політиків, ділових людей і відомих громадських діячів з Європи, США і Канади. У 1961 році взяв участь в підставі Фонду дикої природи, який піклується про збереження природи. Принц очолив цю організацію та до самого останнього часу брав активну участь у справах фонду.

У 1976 році принц Бернард виявився замішаним у скандалі з хабарами компанії « Локхід». Уряд прийшов до висновку, що дії принца завдали шкоди нідерландській державі. Бернард був змушений відмовитися від своїх військових функцій, носіння військового мундира і від великої кількості інших постів. У 1980-х роках організував на гроші Всесвітнього фонду дикої природи — передані їм туди перш і повернуті йому, — «полювання на браконьєрів» в Південній Африці, сплативши близько пів мільйона тодішніх доларів професійним найманцям — колишнім бійцям спецпідрозділів — через лондонську компанію Девіда Стірлінга — засновника САС. У 1998 році принц припинив активну участь в діяльності більшості організацій, в яких він складався. Але він продовжував вносити активний внесок у діяльність організацій ветеранів опору і Другої світової війни і в охорону природи. Завдяки зусиллям принца в Голландії була увічнена пам'ять польських парашутистів, що билися в операції «Маркет Гарден» — і особисто генерала Станіслава Сосабовского; він вніс великий внесок в діяльність WWF по збереженню рідкісних птахів в Росії на голландські пожертвування.

Незадовго до смерті принц особисто вніс заставу за двох співробітників найбільшої в Голландії мережі супермаркетів, які утримувалися під вартою за побиття магазинного злодюжки.


У березні 2004 року 92-річний Бернард овдовів — колишня королева Юліана померла; він був присутній на похоронах дружини в Старій церкві в Делфті. Восени 2004 року принц Бернард став страждати сильною задишкою і від скупчення вологи в грудній клітці був поміщений в лікарню. Після вжитих лікарями заходів він відчув себе краще і зміг повернутися додому до палацу Сустдейк. У середині листопада Служба державної інформації випустила комюніке, в якому повідомлялося про те, що принц Бернард хворий невиліковною формою раку легенів і кишечника. 1 грудня принц Бернард помер. У своєму телевізійному зверненні у зв'язку з кончиною принца Бернарда прем'єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде особливо відзначив внесок принца в звільнення Нідерландів під час другої світової війни і в що відбулися в травні 1945 року переговори про капітуляцію знаходилися на території цієї країни німецьких військ.

«Завдяки його авторитету, в ці складні місяці був відвернений хаос і зайве насильство», — сказав прем'єр. Балкененде також відзначив значний внесок принца Бернарда в охорону природи, його любов до життя і готовність допомагати людям.

Діти[ред.ред. код]

  • Офіційні від королеви Нідерландів Юліани:
    • Королева Беатрикс (нар. 31 січня 1938, Баарн, Нідерланди)
    • Принцеса Ірен (нар. 1939, Баарн, Нідерланди)
    • Принцеса Маргріт (нар. 1943, Оттава, Канада)
    • Принцеса Крістіна (нар. 1947, Баарн, Нідерланди)
  • Побічні від двох позашлюбних зв'язків:
    • Алісія, дочка німецької жінки-пілота, живе в Каліфорнії
    • Алексія, дочка багатої спадкоємиці готелю в Ніцці Елен Гринда, живе в Парижі

Посилання[ред.ред. код]