Бернар Паліссі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бернар Паліссі
Bernard Palissy
Bernard-Palissy.jpg
Дата народження 1510
Місце народження Ажен
Дата смерті 1589
Місце смерті Париж
Працював у містах Париж,
Архітектурний стиль відродження, маньєризм
Бернар Паліссі у ВікіСховищі


Бернар Паліссі (фр. Bernard Palissy, бл. 1510, Ажен — бл. 1589, Париж) — французький хімік, художник-вітражист, кераміст, науковець, садівник.

Життєпис. Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в місті Ажен. Точний рік народження невідомий. Мав просте походження. Батько був ремісником по створенню вітражів. Первісно і син опановував батьківське ремесло, що наблизило юнака до власних досліджень із різними емалями та глязурями. В своїх спогадах Бернар вказав, що навчався у майстра з роспису скла (тобто вітражного майстра). За традицією, підмайстер мав створити освітню подорож перед отриманням звання майстра. Можливо, таку подорож створив і Бернар Паліссі і відвідав деякі міста самої Франції та сусідніх Нідерландів і німецьких князівств на Рейні, котрі уславились як відомі керамічні центри Європи. Він описав сильне враження від керамічної чаші, баченої в покинутій майстерні, краса якої примусила його зніяковіти.

В місті Сент. Сільські глини[ред.ред. код]

Паліссі перебрався в місто Сент неподалік Бордо приблизно в 1539 році, де одружився. Вважають, що саме там він продовжив власні дослідження білої емалі. 1546 року він перейшов із католицького віросповідуваня в протестантизм. В подальшому це негативно вплине на його долю в атмосфері релігійної війни у Франції 16 століття, де гугенотів (французький протестантів) стануть винищувати фізично. В автобіографії він писав, що працював як портретист, художник по склу та геодезист. Відомо, що йому доручили створити план солончаків навколо міста Сент, коли радники короля Франциска І зажадали запровадити новий податок на сіль.

Людина доби відродження, він зажадав перевідкрити секрет китайської порцеляни, секрет виробництва якої паморочив голови не одному поколінню західноєвропейських кермістів і хіміків. Він міг бачити коштовні зразки китайської порцеляни та фаянсу Італії і Німеччини в садибах дворян і зацікавився керамічним виробництвом взагалі. Найближчий центр керамічного виробництва від Сенсу був в селі Ла-Шапель-де-Кастрюльї. Наполегливий Паліссі витратив шістнадцять років життя на власні керамічні дослідження і довів родину до напівжебрацького стану. В автобіографії він записав, що використав усі дрова, а коли ті закінчилися, ламав меблі і дошки підлоги, аби утримати необхідну температуру власних печей. Йому не судилося перевідкрити секрет китайської порцеляни, але він створив власний тип кераміки, близький до фаянсу, котрий відтоді буде пов'язаний із його ім'ям. Власні вироби цього періоду майстер назвав «сільські глини».

Назва відбивала характер декору цих виробів, де переважали сільські рослини (різновиди папоротті та ін.) та місцеві тварини і плазуни.

Покарання протестантів і паризький період[ред.ред. код]

Під час протестантських заворушень в місті Сенс 1548 року туди прибув констебль де Монморансі з військом. Він і зацікавився незвичним майстром керамістом та його виробами. Він узяв під власну опіку протестанта Паліссі і перевіз того в власний замок Екуан, де запопонував створити декор.

Але майтерня і печі Бернара в Сенсі були поруйновані. Бо уряд міста Бордо 1562 року видав наказ про захоплення всього майна протестантів в районі, аби підірвати їх могутність економічно і зміцнити позиції католиків Франції.

Праця на таку відому особу, як Монморансі, сприяла славі і при королівському дворі Франції. Прибизно з 1563 року він працює на королівську родину. Йому дозволили облаштувати власну майстерню неподалік замку Лувр в Парижі. Місце розташування печей Паліссі було знайдене під час реконструкції двору музею Лувр і побудови скляної піраміди. З цього року розпочався двадцятип'ятирічний період праці Паліссі в Парижі. Значно змінився і характер виробів Паліссі. Поряд із виробами в стилі «сільські глині» виникає низка нових виробів з міфологічними та біблійними сюжетами в стилі маньєризму та школи Фонтенбло. Зазвичай це вільні копії з тогочасних фресок. В паризький перід Паліссі почав використовувати формовку в гипсі і використав її для масового виробництва одноманітної продукції.

Митець продовжив і власні наукові дослідження. В період 15751584 рр. Паліссі виступав в Парижі з публічными лекціями по хімії та її технологіям в виробництві. 1575 року він створив в Парижі виставку палеонтологічних решток та вперше провів їх порівняння із тодішніми тваринами і їх кістякими.

Друковані трактати Паліссі[ред.ред. код]

  • «Реальний засіб, котрим всі мешканці Франції можуть збагатитися», 1563 р.
  • «Чудові роздуми», 1580 р.
  • Перше французьке «Ессе про садівництво»

Перше французьке «Ессе про садівництво»[ред.ред. код]

Перше французьке «Ессе про садівництво» - частка тексту, розтшованого в трактаті «Реальний засіб, котрим всі мешканці Франції можуть збагатитися». Культ природи і культ садів, паркового мистецтва взагалі захопив привілейовані прошарки французького суспільства в 16 столітті. Витоки культу були в садах і парках ренесансної Італії, котрі сприяли появі подібних парків в замках французьких аристократів. Серед початківців французького садівництва Філібер Делорм та Бернар Паліссі. Саме цей опис Паліссі прекрасного штучного саду і називають першим французьким «Ессе про садівництво».

Як паркобудівник Паліссі (та його сини) працював над декоруванням саду палацу Тюїльрі, де створив незвичний павільйон Грот для королівської родини.

Власна родина[ред.ред. код]

Бернар Паліссі був одружений і мав шестеро дітей, трьох доньк і трьох синів, помічників батька.

Смерть в ув'язненні[ред.ред. код]

Релігійне протистояння у Франції між католиками, офіційно підтриманими королівським двором, і протестантами перейшло в постійне переслідування, політичне і економічне, в еміграцію протестантів з країни. Згодом наслідком протистояння стала Варфоломіївська ніч з масовим убивством пртестантів. Бернар Паліссі був позбавлений захисту як протестант і запроторений в тюрму. Йому пообіцяли свободу за умов зречення протестантизму, але старий відмовився. Старий Бернар Паліссі помер в Бастилії як переконаний протестант приблизно 1689 чи 1590 року.

Увічненння пам'яті[ред.ред. код]

Пам'ятна медаль на честь уславленого хіміка і кераміста Б. Паліссі.

На честь Бернара Паліссі в 19 столітті створена пам'ятна медаль. Французький скульптор Луї-Ернест Барья (1851–1905) створив монумент на честь уславленого хіміка і кераміста в місті Париж і Севр.

Галерея керамічних творів[ред.ред. код]

Б. Паліссі. «Поліхромний горщик», фаянс доби маньєризму, Музей Вікторії й Альберта, Лондон.

Джерела і посиланння[ред.ред. код]

  • Ernest Dupuy: Bernard Palissy. L’homme, l’artiste, le savant, l’écrivain. Nouvelle édition revue et augmentée. Société française d’imprimerie et de librairie. Paris 1902; Slatkine Reprints, Genf 1970.
  • Alexander Bruno Hanschmann: Bernard Palissy, der Künstler, Naturforscher und Schriftsteller als Vater der induktiven Wissenschaftsmethode des Bacon von Verulam. Dieterich, Leipzig 1903 (Digitalisat).
  • Marguerite Boudon-Duaner: Bernard Palissy, le potier du roi. La Cause, Paris 1989, ISBN 2-87657-004-1.
  • Andrea Klier: Fixierte Natur. Naturabguß und Effigies im 16. Jahrhundert. Reimer, Berlin 2004, ISBN 3-496-01298-6.


Див. також[ред.ред. код]