Бернлі (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернлі
Повна назва Burnley Football Club
Прізвисько The Clarets
(« бордові»)
Коротка назва Бернлі
Засновано 1882
Населений пункт Бернлі, Англія Англія
Стадіон Терф Мур
Вміщує 21 944
Президент Англія Алан Пейс
Головний тренер Бельгія Венсан Компані
Ліга Прем'єр-ліга
2022-23 Діючий чемпіон 1 (Чемпіоншип)
Вебсайт burnleyfootballclub.com
Домашня
Виїзна

Бе́рнлі (англ. Burnley Football Club) — професіональний англійський футбольний клуб з міста Бернлі. Заснований у 1882 році на базі місцевої регбійної команди.[1] Команда отримала прізвисько «бордові» завдяки кольору домашньої форми. Клуб є одним із засновників Футбольної Ліги у 1888 році. З 1883 по сьогодення «Бернлі» виступає на стадіоні Терф Мур.

Команда двічі вигравала у Першому дивізіоні. Це трапилося у сезонах 192021 та 195960. Кубок Англії підкорився «бордовим» у 1914 році. Перемога у сезоні 1959—60 дала змогу пройти до Кубка європейських чемпіонів 1960—61. «Берлі» дійшов до чвертьфіналу, де програв «Гамбургу» 4:5 за сумою двох матчів (вигравши перший матч 3:1, англійці програли 1:4 на виїзді).[2] «Бернлі» — одна з трьох команд, яка перемагала у всіх чотирьох вищих дивізіонах Англії. Інші дві — «Вулверхемптон Вондерерз» та «Престон Норт Енд».

«Бордові» провели більшу частину своєї історії у двох вищих дивізіонах Англії, при чому з 1976 по 2009 роки клуб провів поза найвищим дивізіоном. З 1985 по 2002 рік вони сім разів спускалися до найнижчого рівня Футбольної Ліги. У 1987 році їм вдалося уникнути пониження до Футбольної Конференції. З 2000 по 2009 рік вони грали у Чемпіонаті, і через 33 роки повернулися до Прем'єр-Ліги, завдяки перемозі у плей-оф.

Латинський девіз «Pretiumque Et Causa Laboris» перекладається як «Працювати заради перемоги».

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 3 жовтня 2023[3]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Англія Джеймс Траффорд
2 ЗХ Ірландія Дара О'Ші
3 ЗХ Англія Чарлі Тейлор
4 ПЗ Англія Джек Корк (капітан)
5 ЗХ Німеччина Луїс Баєр
6 ЗХ Англія Сіджей Еган-Рілі
7 ПЗ Ісландія Йоганн Берґ Ґудмундссон
8 ПЗ Англія Джош Браунгілл (віце-капітан)
9 НП Англія Джей Родрігес
10 НП Бельгія Мануель Бенсон
14 ЗХ Уельс Коннор Робертс
15 НП Англія Натан Редмонд
16 ПЗ Норвегія Сандер Берге
17 НП ПАР Лайл Фостер
18 ЗХ Швеція Хьялмар Едкал
19 НП Марокко Анасс Зарурі
Поз. Нац. Гравець
20 ВР Італія Деніс Франчі
21 ПЗ Англія Аарон Ремзі
22 ЗХ Бразилія Вітіньо
24 ПЗ Ірландія Джош Каллен
25 НП Швейцарія Зекі Амдуні
27 НП Північна Македонія Дарко Чурлінов
28 ЗХ Бельгія Амін Аль-Дахіль
29 ВР Чилі Лоуренс Вігоро
30 НП Італія Лука Колеошо
31 НП Бельгія Майк Трезор
34 НП Данія Якоб Бруун Ларсен
42 ПЗ Франція Хан-Ноа Массенго
44 ЗХ Бельгія Ханнес Делкруа
45 НП Ірландія Майкл Обафемі
47 НП Франція Вілсон Одоберт
49 ВР Косово Аріянет Мурич

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

* — трофей було розділено між «Бернлі» та «Вулвергемптон Вондерерз».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2013 році один з уболівальників подарував музею своєї команди абонемент на сезон 1884/1885, якому майже 130 років. Цей абонемент придбав його прадід за приблизно 1,5 фунта.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бернли: досье (російською) . sports.ru. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010.
  2. 1960–61 European Cup. Quater-finals (англійською) . УЄФА. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010.
  3. Men. Burnley F.C. Процитовано 14 липня 2023.
  4. Болельщик «Бернли» передал в клуб самый старый сезонный абонемент (рос.) . Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 28 березня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]