Берсон Микола Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берсон Микола Семенович
Директор-художній керівник Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії
Народився 20 вересня 1953(1953-09-20) (70 років)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність театральний діяч
Відомий завдяки директор-художній керівник Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії
Alma mater Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв (1975)
Заклад Миколаївський український театр драми та музичної комедії
Нагороди
орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Народний артист України Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений діяч мистецтв України Заслужений працівник культури УРСР Грамота Верховної Ради України Почесний громадянин міста Миколаєва Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Мико́ла Семе́нович Берсо́н (нар. 20 вересня 1953, м. Миколаїв, УРСР) — директор Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії, доцент, народний артист України[1], заслужений діяч мистецтв України[2], заслужений працівник культури України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 вересня 1953 року в місті Миколаєві. У 1975 році закінчив Миколаївську філію Київського державного інституту культури і мистецтв імені Корнійчука.

Трудову діяльність почав в селі Щербані Вознесенського району Миколаївської області директором будинку культури, потім — заступником голови колгоспу з питань культури, першим заступником голови колгоспу, а згодом виконуючим обов'язки голови колгоспу у селі.

У 1980 році став лауреатом республіканської премії імені М. Островського.

З 1988 року — директор Миколаївського українського театру драми та музичної комедії. Сприяв становленню театру, появі дитячого театру-супутника «Академія пані Куліси». Велику увагу приділяв створенню нових програм, театральних свят, бенефісів. За його ініціативою створено опікунську раду театру. Голова Художньої ради театру.

За вагомий особистий внесок у розвиток театрального митецтва, багаторічну творчу працю та досягнення у професійній діяльності в 2002 році нагороджений Почесною грамотою Кабинету Міністрів України з врученням пам'ятного знаку.

Як керівник авторського колективу вистави опери М. Аркаса «Катерина» поставленій на сцені до 150-річчя видатного земляка, у 2003 році став лауреатом обласної премії імені М. Аркаса напрямком «Історичні, етнографічні, археологічні дослідження, охорона культурної спадщини»[3].

2005 здійснив відкриття Малої сцени театру як альтернативного способу підвщинення творчого потенціалу групи, удосконалення акторської майстерності, пошуку нових форм діяльності. Цього ж року отримав ступень доцента.

2019 року присвоєно звання Почесний громадянин міста Миколаєва[4][5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Статті та публікації[ред. | ред. код]

  • Берсон М. Із землі корифеїв // Українська культура. — 2005. — № 4. — С.18-19.
  • Берсон М. Катерина безсмертна своїм змістом // Культура Півдня України.- 2007.-С.98-100.
  • Берсон М. Культурологічний аспект творчих стосунків Леся Курбаса та Миколи Куліша // Науково-методичні матеріали на допомогу самостійній роботі студентів: Зб. статей.-2005.-С.81-87.
  • Берсон М. Маруся Чурай Л.Костенко в сучасній театральній інтерпретації // Мова та культура: Наукове видання. Т.VIII(96). Вип.9. — К., 2007. — С.201-204.
  • Берсон М. Незакінчена п'єса для механічного соловейка // Радянське Прибужжя.-1999.-18 груд.-С.1-2.
  • Берсон М. Свято ліхтарів // Art Line. — 1998. — № 2. — С.14-16.
  • Берсон М. Служіння народу та мистецтву: М. Карпенко-Карий та М. Кропивницький // Науково-методичні матеріали на допомогу самостійній роботі студентів: Зб. статей. — 2005. — С.88-91.
  • Берсон М. Театр — це життя // Освітянські вітрила. — 2004. — № 2. — С.130-134.
  • Берсон М. Феномен, або Два крила театру // Південна правда. −1999. — 22 трав. — С.3.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 29.10.2009 року № 877/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Миколаївської області»
  2. Указ Президента України від 22.06.1994 року № 325/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури та мистецтва»
  3. Управління культури Миколаївської облдержадміністрації (2006). Лауреати обласної премії ім. М. Аркаса. Миколаїв: Можливості Кіммерії. с. 13—14.
  4. Звание Почетных граждан города Николаева присвоено семерым, причем двоим – посмертно. INSHE.TV (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 12 вересня 2019.
  5. Звание «Почетный гражданин города Николаева» присвоено семерым знаменитым николаевцам. izvestia.nikolaev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  6. Людина року 2013 - Миколаївська міська рада. Миколаївська міська рада (ua) . Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2002 року № 1639-2002-п «Про нагородження Берсона М.С. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  8. Указ Президента України від 17.11.2000 року № 1246/2000 «Про нагородження діячів культури і мистецтва»
  9. Указ Президента України від 20.03.2009 року № 175/2009 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  10. Указ Президента України від 27.03.2017 року № 82/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру»

Література[ред. | ред. код]

  • Агеев Ю. Директор Академического // Южная правда. — 2002. — 21 февр. — С.3.
  • Берсон Микола Семенович // Хто є хто на Миколаївщині: видатні земляки: Довідник — К., 2005.-С.21.
  • Виват, театр! Виват, директор! // Вечерний Николаев. — 2003. — 25 сент. — С.5.
  • Виноградова А. Крестный отец театра // Вечерний Николаев. — 1996. −16 нояб.
  • Виноградова А. Фантазии Берсона, или Экскурсия по театру, который еще не открылся // Вечерний Николаев. — 1994. — 1 февр.
  • Все билеты проданы! // Аргументы и факты. — 1997. — № 113.
  • Підлужна А. Виват, театр! // Урядовий кур'єр. — 2007. — 23 листоп. — С.8.
  • Підлужна А. Парад мрій // День. — 2007. — 20 листоп.
  • Степовий Ю. Театр починається не з вішалки // Президентський вісник. — 2001. — 24 берез. — С.21.
  • Томенчук Л. Микола Берсон // Театр плюс. — 2007. — № 21.

Джерела[ред. | ред. код]