Берта Морізо
| Берта Морізо | |
| Berthe Morisot | |
 Берта Морізо |
|
| Дата народження | 14 січня 1841 |
|---|---|
| Місце народження | Бурж |
| Дата смерті | 2 березня 1895 (54 роки) |
| Місце смерті | Париж |
| Національність |  Франція |
| Громадянство | Франція |
| Напрямок | імпресіонізм |
Берта Морізо (фр. Berthe Morisot; 14 січня 1841, Бурж — 2 березня 1895, Париж) — французька художниця, що входила до кола імпресіоністів.
Зміст |
Біографія [ред.]
Берта Морізо народилася 14 січня 1841 року в Буржі, департамент Шер, в заможній родині. Художниця народилася в родині з багатими культурними традиціями, до якої належав, зокрема, знаменитий майстер стилю рококо Жан-Оноре Фраґонар, чиє мистецтво вплинуло на багато поколінь художників. У віці двадцяти років Берта зустрілася зі знаменитим ландшафтним живописцем барбізонської школи Камілем Коро. Згодом вона та її сестра Едма Морізо стали художницями. Її родина, після того як Берта визначилася з вибором професії, не перешкоджала її кар'єрі. Коро давав Берті та її сестрі Едме приватні уроки живопису та познайомив їх з іншими живописцями; однак сестра залишила живопис незабаром після заміжжя в 1869 році з морським офіцером Адольфом Понтійоном. Незважаючи на переїзд у Бретань, Едма морально підтримувала роботу сестри, їхні родини завжди залишалися в близьких відносинах.
1864 року Берта Морізо вперше виставила свої картини на одній з найпрестижніших художніх виставок Франції — Паризькому салоні, офіційній щорічній експозиції паризької Академії витончених мистецтв. Першими роботами, виставленими Морізо в рамках Паризького салону, були два пейзажі. Її роботи відбиралися для участі в шести Паризьких салонах поспіль, поки 1874 року вона не долучилася до групи «знедолених» імпресіоністів, створеної Сезанном, Дега, Моне, Піссарро, Ренуаром та Сіслеєм, і взяла участь в їхній першій виставці в студії фотографа Надара.
Того ж таки 1864 року Берта одружилася з Еженом Мане, братом художника-імпресіоніста Едуара Мане. У побружжя була одна дочка Жулі Мане. Берта Морізо мала тісні дружні стосунки з Едуаром Мане, на думку істориків ці стосунки були суто платонічного характеру. Ще на початку їхнього знайомства Едуар Мане звернувся до Берти з проханням сидіти натурницею для його робіт, що було доволі незвично, адже раніше натурницями ставали переважно бідні жінки, які нерідко були й коханками художників. Проте в останні десятиліття XIX століття ситуація дещо змінилася, художники дедалі частіше мали за моделі своїх родичів чи друзів. Аби зберігати необхідну відстань у їхніх стосунках Берта позувала Едуарові Мане лише в присутності своєї матері Марії Корнелії Тома. Загалом Мане відобразив Берту на 11 своїх олійних полотнах та на одній акварелі.
1892 року Берта мала свою першу персональну виставку в галереї «Буссо-е-Валадон», що відкрилася через кілька місяців після смерті її чоловіка. Дочкою Жулі після смерті чоловіка опікувався Стефан Малларме та Огюст Ренуар, який навчав її живопису.
У лютому 1895 року Берта занедужала, 2 березня 1895 року вона померла від пневмонії. Більшість своїх полотен вона заповідала друзям-художникам: Дега, Моне та Ренуарові. Похована в склепі Мане на цвинтарі Пассі. На надгробку скромний напис: «Берта Морізо, вдова Ежена Мане».
У галереї Поль Дюран-Рюель з нагоди першої річниці смерті Берти морізо було організовано ретроспективу, на якій було представлено 394 творів художниці (олійні полотна, малюнки, акварелі).
Вибрані полотна [ред.]
-
«Гавань в Лорьєн»
(1869) -
«Колиска»
(1872) -
«Жінка та дитина на балконі»
(1872) -
«Читання»
(1873) -
«Полювання на метеликів»
(1874) -
«Ежен Мане на острові Вайт»
(1875) -
«Психея»
(1876) -
«Літній день»
(1879)
,_1872.jpg)
Література [ред.]
- Dominique Bona: Berthe Morisot, Le Secret de la femme en noir. Le Livre de Poche, 2002, ISBN 2-253-15347-8.
- Bernard Denvir: The Chronicle of Impressionism: An Intimate Diary of the Lives and World of the Great Artists. Thames & Hudson, London 2000, OCLC 43339405.
- Anne Higonnet: Berthe Morisot. University of California Press, Berkeley 1995, ISBN 0-520-20156-6.
- Ingrid Pfeiffer und Max Hollein (Hrsg.): Impressionistinnen. Berthe Morisot, Mary Cassatt, Eva Gonzalès, Marie Bracquemond. Ausstellungskatalog. Hatje Cantz, Ostfieldern 2008, ISBN 978-3-7757-2078-6.
- Jane Turner: From Monet to Cézanne: late 19th-century French artists. Grove Art. St Martin's Press, New York 2000, ISBN 0-312-22971-2.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Берта Морізо |
