Бестіарій (гладіатор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смерть бестіарія, мозаїка.
Два венатори проти тигра. Мозаїка з Великого палацу в Константінополі.

Бестіа́рій (лат. bestiarius, від bestia — «звір», «тварина») — тип малозахищеного і слабкоозброєного гладіатора часів Римської імперії, силоміць кинутого на арену для бою з хижаками (левами, ведмедями, тиграми).

Характеристика[ред. | ред. код]

Бестіарії належали до найменш підготовлених гладіаторів, бо ними робили римських злочинців. Вони не користувались повагою агресивних глядачів. Озброєння бестіарія — спис. Майже все його тіло було оголене і нічим не захищене. Ці бої мало нагадували поєдинки: скоріше це було просте цькування хижаками, фактично один з видів смертної страти.

Бестіарій з поховання в Йорку[ред. | ред. код]

Принаймні одне з поховань на цвинтарі гладіаторів Еборакума-Йорка належить бестіарію. Саме на його тазових кістках і лопатці знайдені характерні для укусів тигра пошкодження: дика тварина-хижак спочатку хапає жертву за шию, голову чи за плече, прокушує м'язи і кістки, а потім кидається на повалену здобич і вдруге міцно кусає в черево або пах. Обидва укуси тигра в ці області закінчуються шоком і небезпечною кровотечею, яка приводить до смерті. Згідно антропологічним дослідженням, кістяк бестіарія з цвинтаря Йорка належав юнаку, вік якого не перевищував двадцять два роки.

Результати двобоїв[ред. | ред. код]

Хижаки вагою втричі перевищували своїх пожертв: 200 кг проти 60-70. Перевага завжди була на боці хижака, тому більшість таких двобоїв закінчувалися смертю гладіатора. Кількість загиблих гладіаторів-бестіаріїв не встановлена.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alan Baker: Gladiatoren. Kampfspiele auf Leben und Tod. Goldmann Verlag, München 2002 ISBN 3-442-15157-0 (Goldmann-Taschenbuch 15157).
  • Marcus Junkelmann: Das Spiel mit dem Tod. So kämpften Roms Gladiatoren. Zabern, Mainz 2000, ISBN 3-8053-2563-0.
  • «Властелины Рима», М., Наука, 1992 (рос.)