Бетатрон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 25 березня 2013.
Бетатрон — прискорювач електронів, розроблений Дональдом Керстом (англ. Donald William Kerst) в Університеті Іллінойса у 1940 році.
Перші спроби створити бетатрон були зроблені Рольфом Відерое (нім. Rolf Wideröe) у 1928 році.
Використовують також як джерело жорстких рентгенівських променів.
Посилання [ред.]
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Kerst D. W. «Electronic Orbits in the Induction Accelerator.» Phys. Rev. 60, 53–58 (1941). (англ.)
- Kerst D. W. «The Acceleration of Electrons by Magnetic Induction». Phys. Rev. 60, 47-53 (1941). (англ.)
- Kerst D. W. «The Acceleration of Electrons by Magnetic Induction».Phys. Rev. 58, 841 (1940). (англ.)
|
||||||||||||||||||||||||||
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

