Бета-лактамні антибіотики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1 — пеніциліни,
2 — цефалоспорини.
β-лактамне кільце виділено червоним

Бета-лактамні антибіотики (β-лактамні антибіотики, β-лактами) — група антибіотиків, які об'єднує наявність у структурі β-лактамного кільця.

До бета-лактамів належать підгрупи пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів та монобактамів. Подібність хімічної структури визначає однаковий механізм дії всіх β-лактамів (порушення синтезу клітинної стінки бактерій), а також перехресну алергію до них у деяких пацієнтів.[1]

Пеніциліни, цефалоспорини та монобактами чутливі до гідролізної дії особливих ферментів — β-лактамаз, що їх вироблюють низка бактерій. Карбапенеми мають значно вищу стійкість до дії β-лактамаз.

З урахуванням високої клінічної ефективності та низькій токсичності β-лактамні антибіотики складають основу антимікробної хіміотерапії на сучасному етапі, посідаючи провідне місце при лікуванні більшості інфекцій.

Станом на 2003 рік, більше половини антибіотиків у продажу належали до β-лактамів.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Holten KB, Onusko EM Appropriate prescribing of oral beta-lactam antibiotics // American Family Physician, 62 (August 2000) (3) С. 611–20. — PMID:10950216.