Бжезінський Валер'ян Любомирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валер'я́н Любоми́рович Бжезі́нський1894, Кам'янець-Подільський — † 1985) — радянський конструктор.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1917 році закінчив Морське інженерне училище. Служив у Військово-морському флоті — капітан першого рангу. 1919 року був командиром Астраханського порту, його комісаром і старшим морським начальником.

Засновник і директор Військово-морського інженерного училища (1922).

Помічник начальника морського флоту з технічно-господарської частини, голова секції науково-технічного комплексу, голова Комісії з нагляду за будівництвом кораблів (1925).

Працював у проектно-конструкторських бюро та заводах суднобудівної промисловості (1933). Очолював Центральне конструкторське бюро № 1 (ЦКБ-1) суднобудування, яке проектувало бойові надводні кораблі для Військово-морського флоту.

1937 року Бжезінського репресовано. 1940 року засуджено на 10 років ув'язнення. Працював в Остехбюро, розробив проекти торпедних катерів. 1949 року Бжезінського перевели на заслання до Єнісейська Красноярського краю Росії.

Звільнено 1952 року, а 1955 року реабілітовано.

Працював старшим будівничим кораблів на Херсонському суднобудівному заводі, з 1955 року — головним конструктором відділу Центрального науково-дослідного інституту імені Олексія Крилова в Ленінграді.

Література[ред. | ред. код]

Електронні джерела[ред. | ред. код]