Биков В'ячеслав Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ice hockey pictogram.svg
В'ячеслав Биков
Slava Bykov.jpg
Особисті дані
Повне ім'я В'ячеслав Аркадійович Биков
Дата народження 24 липня 1960(1960-07-24) (53 роки)
Місце народження Челябінськ, СРСР СРСР
Зріст 173 см
Вага 73 кг
Позиція центральний нападник
Інформація про клуби
Професіональна кар'єра
Драфт НХЛ 169-й загальний, 1989
«Квебек Нордікс»
Роки Клуб Ігри (голи)
1979—1980
1979—1982
1983—1990
1990—1998
1998—2000
СРСР «Металург» (Челябінськ)
СРСР «Трактор» (Челябінськ)
СРСР ЦСКА (Москва)
Швейцарія «Фрібур-Готтерон»
Швейцарія «Лозанна»
 
95 (48)
335 (147)
332 (242)
33 (23)


Національна збірна
1983—1991
1992
1992—1995
СРСР СРСР
Olympic flag.svg СНД
Росія Росія
199 (87)
10 (4)
23 (9)
Нагороди і звання
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV-го ступеня
Орден «Знак Пошани» — 1988
Заслужений майстер спорту СРСР


Биков В'ячеслав Аркадійович (рос. Быков Вячеслав Аркадьевич; * 24 липня 1960, Челябінськ, СРСР) — радянський та російський хокеїст, центральний нападник. Заслужений майстер спорту СРСР (1983). П'ятиразовий чемпіон світу і дворазовий олімпійський чемпіон у складі збірних СРСР і Росії. Заслужений тренер Росії. Колишній головний тренер збірної Росії з хокею.

Крім російського Биков з 2003 року має також швейцарське громадянство.[1] Його син Андрій також грає в хокей, виступає за швейцарський «Фрібур-Готтерон», і вже виступав за молодіжну збірну Швейцарії.

У травні 2012 увійшов до складу Наглядової ради ХК ЦСКА.[2]

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

У 15 років став грати за дорослу команду «Сельгоспвузовець». У сезоні 1979-1980 дебютував у першості СРСР («Металург» Челябінськ). Став найкращим снайпером команди - 50 шайб у 60 матчах. У 1980-1982 роках виступав за «Трактор» (Челябінськ), в 1982-1990 роках - грав у ЦСКА, 1990-1998 роках - у швейцарському «Фрібур-Готтерон», 1998-2000 роках - в «Лозанні».

Заслужений майстер спорту СРСР (1983), чемпіон СРСР 1983-1989 років. У чемпіонатах СРСР - 430 матчів, 195 шайб.

За підсумками сезону 1989/90 увійшов до символічної збірної чемпіонату СРСР. В опитуванні за визначенням кращого хокеїста країни в 1986 року зайняв 5-е місце, в 1989 - 2-е, в 1990 - 3-е.

У збірній СРСР дебютував 8 вересня 1982 у Братиславі в матчі на приз газети «Руде право» з збірною Чехословаччини (7:4), де закинув першу шайбу.

Кар'єра тернера[ред.ред. код]

Після закінчення кар'єри гравця працював тренером у «Фрібур-Готтерон» (Швейцарія). З 28 квітня 2004 року - по 4 квітня 2009 року працював головним тренером ЦСКА (Москва).

З 11 серпня 2006 року по 26 травня 2011 року Биков займав посаду головного тренера збірної Росії з хокею. У 2007 році на чемпіонаті світу збірна Росії під його керівництвом завоювала бронзові медалі, а на чемпіонаті світу в 2008 році в Канаді вперше за 15 років виграла титул чемпіонів світу, захистивши його через рік у Швейцарії. Проте в 2010 році на хокейному олімпійському турнірі у Ванкувері Росія зазнала в 1/4 фіналу принизливої поразки від Канади з рахунком 3:7, а на чемпіонаті світу в Німеччині поступились збірній Чехії у фіналі. Через рік у Словаччині Росія і зовсім залишилася без медалей, і 26 травня 2011 Биков був відправлений у відставку з поста головного тренера збірної Росії (таке рішення ухвалив виконком Федерації хокею Росії), а причиною цього рішення було названо «незадовільний виступ збірної Росії на чемпіонаті світу 2011».[3]

У 2004 році Биков був обраний до Зали Слави російського хокею. 14 травня 2009, залишаючись тренером національної збірної, очолив клуб КХЛ «Салават Юлаєв» (Уфа) і в сезоні 2009-2010 виграв бронзові медалі Чемпіонату Росії, а вже в наступному сезоні 16 квітня 2011 під його керівництвом «Салават» виграв Кубок Гагаріна. 30 квітня закінчився термін контракту, який не був продовжений.

Досягнення[ред.ред. код]

  • Олімпійський чемпіон 1988, 1992 років.
  • Чемпіон світу 1983, 1986, 1989, 1990, 1993 років. Чемпіон світу 2008, 2009 років в якості головного тренера збірної Росії. На чемпіонаті світу 1993 року був капітаном збірної Росії. Другий призер 1987 року. Третій призер 1985 та 1991 років. Увійшов до символічної збірної ЧС-89. На ЧС і Олімпіадах - 99 матчів, 49 голів.
  • Фіналіст Кубка Канади 1987 (9 матчів, 2 голи).
  • Володар Кубка європейських чемпіонів 1982-1990 років.
  • Член Клубу Всеволода Боброва (327 закинутих шайб, 20-е місце).

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (30 червня 2009) - за великий внесок у перемогу національної збірної команди Росії з хокею на чемпіонатах світу в 2008 і 2009 роках[4]
  • Орден «Знак Пошани» (1988)
  • Знак «За заслуги з розвитку фізичної культури та спорту» (Мінспортурізм Росії, 17 листопада 2011 року) - за заслуги з розвитку фізичної культури та спорту, багаторічну плідну працю та у зв'язку з відзначенням 65-річчя вітчизняного хокею[5]

Сім'я[ред.ред. код]

  • Батько - Аркадій Биков, кравець, шив на дому. Помер.
  • Мати - Галина Олександрівна Бикова, вихователь у дитячому садку. Проживає в Челябінську.
  • Сестра - Олена Бєлозьорова.
  • Дружина - Надія.
  • Дочка - Марія (працює продюсером) у Швейцарії.
  • Син - Андрій (хокеїст швейцарського клубу «Фрібур-Готтерон»).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У новітній історії за участю Бикова збірна Росії ставала чемпіоном світу 3 рази - в 1993, 2008 та в 2009 роках, при цьому в 1993 Биков був капітаном, а у 2008 і 2009 - головним тренером.
  • Коли у В'ячеслава Бикова запитали, які почуття він буде відчувати, якщо його син Андрій, виступаючи за збірну Швейцарії, закине шайбу у ворота збірної Росії, він відповів: «Я буду засмучений як тренер і шалено радий як батько».[6]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]