Бирючина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бирючина
Ligustrum ovalifolium
Ligustrum ovalifolium
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Lamiales
Родина: Oleaceae
Рід: Ligustrum
Species
See text

Бирючи́на (Ligustrum) — рід родини оливових (Oleaceae). Кущі або невеликі дерева з нерозсіченими супротивними листками.

Відомо близько 30 видів, поширених в Південній Європі, Південній і Південно-Східній Азії та Північній Африці.

На теренах СНД у дикому стані ростуть 4 види. Один із них, бирючина звичайна (L. vulgare), дико росте в таких регіонах України: Закарпаття, Південний Лісостеп і Степ. Кущ з блискучими ланцетовидними листками і білими квітками, зібраними у верхівкові волотьовидні суцвіття. Медонос, бджоли збирають багато нектару, а також пилок[1]. Плід — чорна ягода.

Як декоративна рослина культивується по всій території України. Добре переносить стрижку, застосовується для живоплотів. Деревина міцна, іде на виготовлення чоботарських цвяхів, токарних виробів Ягоди використовуються як барвник. На кримському та кавказькому узбережжях Чорного моря культивується бирючина блискуча (L. lucidum) — декоративне вічнозелене деревце родом з Китаю.


Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 47.