Бирючина
| Бирючина | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ligustrum ovalifolium
|
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
| See text
|
Бирючи́на (Ligustrum) — рід родини оливових (Oleaceae). Кущі або невеликі дерева з нерозсіченими супротивними листками.
Відомо близько 30 видів, поширених в Південній Європі, Пд. і Пд.-Сх. Азії і Північній Африці.
На теренах СНД у ликому стані ростуть 4 види, з них в Україні один — бирючина звичайна (L. vulgare) — кущ з блискучими ланцетовидними листками і білими квітками, зібраними у верхівкові волотьовидні суцвіття.
Плід — чорна ягода. Бирючина дико росте в Закарпатті, на Пд. Лісостепу і в Степу; медонос; як декоративна рослина культивується по всій УРСР.
Добре переносить стрижку, застосовується для живоплотів. Деревина міцна, іде на виготовлення чоботарських цвяхів, токарних виробів Ягоди використовуються як барвник. На кримському та кавказькому узбережжях Чорного моря культивується бирючина блискуча (L. lucidum) — декоративне вічнозелене деревце родом з Китаю.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
