Бистриця Солотвинська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бистриця Солотвинська
Бистриця Солотвинська в районі Івано-Франківська
Бистриця Солотвинська в районі Івано-Франківська
Витік джерела при підніжжі гори Сивулі (полонина Рущина)
Гирло Бистриця
Країни басейну Україна Україна
Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Довжина 82 км
Висота витоку 1390 м
Площа басейну 795 км²
Притоки Манявка, Великий Лукавець, Стебник, Радчанка (праві); Саджавка, Посічанка (ліві)

Би́стриця Соло́твинська — річка в Україні, в межах Богородчанського і Тисменицького районів Івано-Франківській області.

Початок Бистриці — джерело, що б'є з-під землі
Інформаційна табличка біля джерела

Опис[ред.ред. код]

Довжина 82 км, площа водозбору 795 км², загальне падіння 1158 м, середній похил річки 14,2 м/км. Річкова мережа розвинута добре (майже 0,9 км на км²).

Річкова долина[ред.ред. код]

Долина слабозвивиста, на перших 5 км є вузькою ущелиною з дном завширшки 3—15 м, з високими, майже прямовисними схилами. Від села Пороги долина V-подібна, завширшки 0,1—0,5 км, з дуже розчленованими крутими і дуже крутими схилами, нижче значно розширюється (1—3 км), стає трапецієподібна, з помірно крутими і пологими схилами заввишки 5—10 м; біля селища Солотвина досягає 2 км. У межах Бистрицької улоговини долина дуже широка, її лівий берег високий, крутий, порізаний ярами і численними невеликими долинами — лівими притоками річки. Схили переважно покриті лісом. Правий берег, навпаки, більш пологий і невисокий, майже суцільно розораний і заселений.

Заплава двостороння, що часто чергується по берегах, її ширина від 50 м до 1,7 км, переважно низька (0,5—1,3 м), суха, лугова, здебільшого розорана, місцями поросла лісом, вербовими і вільховими чагарниками, складена піщано-гальковими і гальково-каменистими ґрунтами.

Річище[ред.ред. код]

Русло звивисте, до села Гута нерозгалужене, стійке, нижче дуже розгалужене, покрите галечником і легко деформується. На перших 5 км русло є ступінчастим водостоком з численними водоспадами заввишки 0,5—1,5 м, з нахилом поверхні 107‰. Нижче багато перекатів, осередків, пляжів. Ширина русла від 1,2—3 м (у верхів'ї) до 12—40 м (у середній) і до 100—250 м (у нижній течії). Глибина місцями 1,0—1,5 м, переважно 0,5—0,7 м, дуже рідко до 3 м. Швидкість течії 0,5—3 м/с.

Дно нерівне, до села Гути кам'янисте, часто скелясте, нижче — гальково-кам'янисте, гальково-піщане. Береги, заввишки 0,5—2 м, місцями до 3 м, круті, прямовисні, в пониззі пологі, суглинисті, місцями скелясті, задерновані, місцями залісені, нестійкі, порослі травою, вербовими, лозовими та вільховими чагарниками, на окремих ділянках відкриті.

Водний режим, живлення, використання[ред.ред. код]

Спостереження за водним режимом велися на водпостах в селі Гута (1911—1914, 1946—2004) та в місті Івано-Франківську (1887—2004). Проводилися спостереження на водпостах у селищі Солотвині (1902—1943, 1945—1956), в селі Бистриця (Ляхівці) (1887—1943).

Живлення мішане, переважає дощове. Річний хід рівні характеризується паводковим режимом. Вода прозора, без запаху й присмаку, придатна для пиття. В Івано-Франківську забруднюється стоками підприємств.

У селі Стебник Тисменицького району побудовано водозабір, з якого подається вода для потреб Івано-Франківська.

Розташування[ред.ред. код]

Бистриця Солотвинська бере початок з джерел при підніжжі гір Малої Сивулі і Бистрика, неподалік від урвища Пекло, в найвищій частині Ґорґан, на висоті 1390 м. Тече переважно на північний схід майже паралельно до Бистриці Надвірнянської. Бистриця Солотвинська зливається з Бистрицею Надвірнянською при південній частині Вовчинецького пагорба (біля села Вовчинець). Тут вони утворюють єдину Бистрицю, яка через 17 км впадає у Дністер (на висоті 232 м). Недалеко (на південь) від злиття двох Бистриць лежить місто Івано-Франківськ.

Основні притоки[ред.ред. код]

Манявка, Великий Лукавець, Стебник, Радчанка (праві); Саджавка, Посічанка (ліві).

Джерела[ред.ред. код]