Битва в долині Я Дранг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва в долині Я Дранг
Війна у В'єтнамі
Battle of Ia Drang Valley.jpg
гелікоптер під вогнем у ЗВ X-Ray
Дата: 14 листопада18 листопада 1965 року
Місце: Координати: 13°35′ пн. ш. 107°43′ сх. д. / 13.583° пн. ш. 107.717° сх. д. / 13.583; 107.717 Долина Я Дранг, Південний В'єтнам
Результат: Обидві сторони заявили про свою перемогу
Сторони
США США В'єтнам В'єтнам
FNL Flag.svg В'єтконг
Командувачі
Томас Браун, Гал Мур Чу Хуй Ман
Нгуен Хуу Ан
Фам Конг Куу
Ла Нгок Чау
Ле ксуан Пхой
Військові сили
7-й кавалерійський полк
  • 1-й та 2-й батальйони

5-й кавалерійський полк

  • 2-й батальйон

Артилерійська та авіаційна підтримка

66-й полк ВНА
  • 1-й та 3-й батальйони

33-й полк ВНА

  • 7-й, 8-й та 9-й батальйони

15-й батальйон НФВПВ

  • Підрозділи ППО та мінометники

Битва в долині Я Дранг була першою великою сутичкою між регулярними військами США та В'єтнамської народної армії (en: PAVN / NVA) у В’єтнамській війні. Вона відбулася між 14 та 18 листопада 1965 року. Битва розгорнулася північніше від селища Плей Ме на Центральному високогір’ї (приблизно 40 км від міста Плейку). Свою назву битва запозичила від річки Дранг, що протікає поруч, приставка «я» – означає «річка» на місцевій мові народності монтагнард. З американського боку у битві брали участь 7-мий та 2-гий полки 1-шої кавалерійської дивізії армії США, з боку в’єтнамців – 33-тій та 66-тий полки В'єтнамської народної армії (ВНА) та партизани В’єтконгу.

Передумови[ред.ред. код]

США утримувало в Південному В’єтнамі своїх радників для тренування Армії Республіки В’єтнам (ARVN). Остання однак не могла утримати цю територію, що змусило генерала Вільяма Вестмореленда (William Westmoreland) запросити в уряда регулярні війська армії США. У 1965-му році почалася підготовка аеромобільних загонів (гелікоптерної кавалерії). Восени цього ж року ВНА запланували масштабний наступ углиб Південного В’єтнаму з метою розділити країну на дві частини. Командування армії США вирішило перевірити тактику аеромобільних військ щоб зупинити наступ. Оскільки не було можливості доставити артилерію та танки, піхота, що прилітала на гелікоптерах, повинна була координувати дії авіації на місці. У листопаді 1965-го року 1-ша повітряна кавалерії перебралася у Південний В’єтнам. Розвідданні, що отримав полковний Томас Браун (Thomas "Tim" Brown) свідчили про активність ворога у горах Чу Понг, 22 км на північний захід від Плей Ме. Браун вирішив перевірити інформацію і вислав туди гелікоптери.

Зони висадки (ЗВ)[ред.ред. код]

Полковник Браун обрав 1-ший батальйон 7-мої кавалерії під керівництвом лейтенант-полковника Гала Мура. Назви місць висадки за традицією НАТО називали літерами, а для покращення їхньої упізнаваності при радіопередачах літеру розгортали у ціле слово (наприклад А - Альфа)

Артилерійська підтримка здійснювалася з бази Фалкон, що була приблизно 8 км на північний схід13°37′22″ пн. ш. 107°45′51″ сх. д. / 13.62278° пн. ш. 107.76417° сх. д. / 13.62278; 107.76417 (FB Falcon)

Зона висадки X-Ray була не більше ніж футбольне поле, що дозволяло сідати лише восьми гелікоптерам. 1-ший батальйон 7-мого полку 1-шої повітряної кавалерії мав типовий для цих військ склад: три роти піхоти (A, B, C – Alpha, Bravo, Charlie), рота тяжкого озброєння (Delta) – загалом 450 чоловік. Батальйон мав 16 транспортних гелікоптерів Bell UH-1 «Ірокез» (Huey), що перевозили 10-12 солдатів. Таким чином батальйон можна було доставити тільки у декілька заходів, перевозячи по роті за один раз. Висадки відбувалися з інтервалом у 30 хвилин. Мур вирішив відправити першими роту Браво, потім Альфу, Чарлі і згодом Дельту. Перші дві роти повинні були рухатися на північ, Чарлі – на південь, а Дельта з тяжким озброєнням мала лишатися в центрі для резерву. Великий термітник у центрі слугував орієнтиром позначення штабу полковника.

Бойові дії[ред.ред. код]

У 10:48 14-г листопада перші частини роти Браво приземлилися на ЗВ X-Ray після 30-ти хвилинного бомбардування цієї території авіацією та артилерією. Замість того, щоб виставити периметр, Браво скупчилося у центрі ЗВ. Малі групи вирушили на розвідку і невдовзі упіймали солдата ВНА, що розповів про три батальйони у горах Чу Понг загальною кількістю 1600 чоловік. У 12:15 пролунав перший постріл у руслі висохлого струмка, де перебував третій взвод Браво. Інший взвод потрапив у засідку. Солдат притисли до землі так, що вони не могли навіть викопати собі укриття. Починається дводення атака на ЗВ X-Ray. Два дні тривають тяжкі бойові дії. Командування ВНА під тиском великих втрат вирішує відступати. Однак американці лишаються. На наступний день вони потрапляю у засідку по дорозі до ЗВ Albany.

1/7 кавалерія висаджується у ЗВ X-Ray

Результат[ред.ред. код]

Обидва боки визнали битву вдалою. НАВ визначило, що при близькому контакті можна уникнути артилерії та авіаударів. Американські війська протестували тактику аеромобільної війни. Вперше було застосовано методу підрахунку тіл убитих, як критерій успіху операції. У битві в долині Я Дранг загинуло близько 300 американців та більше 1000 в’єтнамських солдатів.

У масовій культурі[ред.ред. код]

У 1992 році командир батальйону Мур та журналіст Джозеф Гелоуей видали книгу «Ми були солдатами… і молодими». На основі книги у 2002 році був знятий фільм «Ми були солдатами». Цей фільм вперше показав американських солдат у В’єтнамі героїчно, на відміну від попередніх, де війна засуджувалася.

Посилання[ред.ред. код]