Битва за Хюртгенвальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва за Хюртгенвальд
Battle of Hürtgen Forest
Західний фронт
Bundesarchiv Bild 183-J28303, Hürtgenwald, schweres Infanteriegeschütz.jpg
Німецька обслуга веде артилерійський вогонь з важкої 150-мм піхотної гармати sIG 33. 22 листопада 1944
Дата: 19 вересня 1944 – березень 1945
Місце: район німецько-бельгійського кордону, Рейнланд, Німеччина
Результат: тактична перемога німецького Вермахту, зрив планів наступу американських військ
Сторони
США США Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
USA48st Кортні Ходжес
USA48st Лоутон Коллінз
USA48st Леонард Героу
Третій Рейх Вальтер Модель
Третій Рейх Ганс Шмідт
Військові формування
1-а американська армія
* V корпус
* VII корпус
Група армій «B»
Карта боїв у лісі Хюртген

Битва за Хюртгенвальд (нім. Schlacht im Hürtgenwald) або Битва в Хюртгенвальдському лісі (англ. Battle of Hürtgen Forest) — серія запеклих боїв між американськими та німецькими військами в лісі Хюртген, що стали найтривалішою битвою на німецькій землі під час Другої світової війни і найдовшою з усіх битв, в якій коли-небудь брала участь армія США[1]. Основної напруги битва набула в період з 19 вересня по грудень 1944 року, але бойові дії в цьому районі в цілому велися з 14 вересня 1944 року по приблизно 10 лютого 1945 року, на площі у майже 130 км², на схід від німецько-бельгійського кордону.

Початковою метою наступу американського командування було скувати німецькі війська в районі Хюртгенвальдського лісу, щоб запобігти зміцненню лінії фронту північніше в районі, де тривала битва за Аахен, в якій союзники зав'язли в окопній війні в насиченій мережі укріплених міст і сіл, що були щільно пов'язані із суцільною системою польових укріплень, протитанкових ровів та мінних полів. Другою метою було обійти фронт з флангу. На другому етапі союзники планували просунутися до річки Рур в рамках операції «Квін» та захопити плацдарми.

Генерал-фельдмаршал Вальтер Модель мав намір зірвати наступ союзників та активними контрдіями загнати їх в глухий кут. Німецькі війська, постійно атакуючи та контратакуючи, сповільняли просування союзників, завдаючи ним важких втрат, у повній мірі спираючись на мережу фортифікаційних укріплень, відомої союзникам, як лінія Зігфрида.

Талановито побудована Моделем система оборони призвела до значних втрат серед американських військ: армія США в битві в Хюртгенвальдському лісі зазнала бойовими та небойовими втратами принаймні 33 000 осіб вбитими та пораненими; німецькі втрати склали від 12 000 до 16 000 військових. 22 жовтня 1944 Аахен врешті-решт впав, але знову ціною високих втрат для 9-ої американської армії. Подальшому просуванню 9-ої армії до річки Рур пощастило не більше, союзним військам не вдалося форсувати річку з ходу або вирвати контроль над річними греблями у німців. Битва за Хюртгенвальд далася союзникам настільки дорогою ціною, що вони визначали її як «Поразка першого ступеня», віддаючи належне таланту Моделя[2][3][4].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

50°42′31″ пн. ш. 6°21′46″ сх. д. / 50.70861° пн. ш. 6.36278° сх. д. / 50.70861; 6.36278Координати: 50°42′31″ пн. ш. 6°21′46″ сх. д. / 50.70861° пн. ш. 6.36278° сх. д. / 50.70861; 6.36278

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Regan, More military blunders, p.178.
  2. Whiting (1989), pp. xi-xiv, 271–274.
  3. MacDonald (1963), pp. 102–103.
  4. Newton (2006), pp. 323–326.