Східний похід Святослава Ігоровича
| Битва з хозарами | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Київська Русь | Хозарський каганат | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Святослав Ігорович | Йосиф бен-Аарон | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
Хозарський похід Святослава — похід русів проти Хозарського каганату та сусідніх племен. За популярною версією відбувався під командуванням князя Святослава Ігоровича і закінчився розгромом каганату. Попри це, серед сучасних істориків поширені сумніви щодо правдивості цієї версії.
Історична достовірність[ред. | ред. код]
Єдине джерело, яке говорить про похід са́ме Святослава на хозарів — Повість врем'яних літ (що писалася на кілька століть пізніше), в якій літописець датує його 965 роком. Мусульманські джерела X ст. підтверджують похід русів на Хозарський каганат, але імені ватажка не називають і датують його 969 роком, коли Святослав був на Дунаї. На думку сучасного історика Олексія Толочка, Святослав, найімовірніше, не має жодного відношення до цього походу русів, і здійснювали його не київські руси, а волзькі[1].
За різними джерелами руси після Каганату пішли на Північний Кавказ, Саркел та Тмуторокань. Однак, як відзначають сучасні історики, автор Повісті врем'яних літ нічого не знав про дії Святослава в Поволжі та Дагестані, а Ібн-Хаукаль, у свою чергу, не знав про похід русів на Саркел, Тмуторокань, аланів і касогів[2][3].
Передумови[ред. | ред. код]
Близько 960 року хозарський бек Йосип в листі до вельможі Кордовского халіфату Хасдаю ібн Шафруту зазначив, що веде з русами «наполегливу війну», не пускаючи їх в море і по суші до Дербент, інакше вони, за його словами, могли б завоювати всі ісламські землі до Багдада. В попереднє століття руси поступово перепідпорядкували собі майже всі східнослов'янські об'єднання, що раніше були хазарськими данниками. Поход в Хазарію мав й інші ключові цілі експансії русів: Керченську протоку і Донщину. Ці обставини зробили неминучим відкрите зіткнення між двома країнами.
Політична інструменталізація легенди[ред. | ред. код]
У літературі й мистецтві цей епізод воєн Святослава відображений не надто помітно (на відміну від битв з печенігами та Візантією).
У період Перебудови російськими ультраправими націоналістами та неоязичниками була створена історична міфологія «русько-хозарського протистояння», з образом Святослава Хороброго в центрі, в якій хозари символізували «світове єврейство». Підґрунтям для такої міфології стали ідеї Льва Гумільова про Хозарський каганат[4][5].
День перемоги Святослава над хозарами
У 2005—2007 роках російськими ультраправими та неоязичниками було започатковано святкування «Дня перемоги Святослава над хозарами», дату якого поступово почали відзначати 3 липня (походження дати невідоме). Витворена історична міфологія, в тому числі й свято, поступово імпортувалася з Росії до України проросійськими організаціями, зокрема організацією Віктора Медведчука «Український вибір»[6], а згодом поступово запозичувалася також українськими праворадикалами та неоязичниками[4].
Річниці перемоги війська Святослава над хозарами в 2010-х почали приділяти увагу деякі українські ЗМІ[7][8].
Основні джерела[ред. | ред. код]
Основними відомостями про війну русів з Хозарським каганатом є: стисла згадка в «Повісті врем'яних літ», лист царя Хозарії Йосифа до іспанського юдея Хасдая ібн Шафрута, «Книга шляхів і країн» арабського автора X ст. Абдула ібн Хаукаля, булгарські літописи.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Толочко А. П. Очерки начальной руси. — К., СПб., 2015. — C. 112—135, 198—201, 312—313. (рос.)
- ↑ А. С. Королёв. Святослав. — (Жизнь замечательных людей). — М.: Молодая гвардия, 2011. — С. 168—174. — 384 с. (рос.)
- ↑ Чарный С. А. ВОСТОЧНЫЙ ПОХОД СВЯТОСЛАВА КИЕВСКОГО // "Древности Кубани, г. Краснодар,. — 2000 г.. — № вып. 16.. — С. [26] (рос.)
- ↑ а б Василь Явір. Невдалий герой: про культ князя Святослава в Україні [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 25.07.2016.
- ↑ Виктор Шнирельман. Князь Святослав и политика памяти [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Неприкосновенный запас. 2017, 2.
- ↑ Александр Колисниченко. 3 июля 964 года Киевская Русь во главе князя Святослава одержала победу над Хазарским каганатом [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] ̣// Украинский выбор. — 03.07.2013.(рос.)
- ↑ 3 липня - День Великої Перемоги князя Святослава над Хозарським каганатом!. 10 липня 2014. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 14 липня 2017.
- ↑ День великої перемоги Святослава над хозарами. 03.07.2017. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 14 липня 2017.
| |||||||||||||
