Битва над Бугом (1018)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва над Бугом
Польсько-руська війна
Битва над Бугом.png
Дата: 22-23 липня 1018
Місце: поблизу Грубешова
(сучасне Люблінське воєводство, Польща)
Результат: Повна перемога польських військ
Сторони
Alex K Kievan Rus..svg Київська Русь POL Przemysł II 1295 COA.svg Польське князівство
Командувачі
Alex K Kievan Rus..svgЯрослав I Мудрий POL Przemysł II 1295 COA.svg Болеслав I Хоробрий
Alex K Kievan Rus..svgСвятополк I Окаянний
Військові сили
князівська дружина
русь
варязькі найманці
новгородське ополчення
разом близько 5000
близько 4000 поляків
500 мадярських вершників
300 німецьких лицарів
100 печенезьких вершників
Втрати
>99% невідомо

Битва над Бугом (22-23 липня 1018) — бій, що відбувся поблизу сучасного містечка Грубешів (Люблінське воєводство, Польща), над рікою Західний Буг між військами польського князя Болеслава І Хороброго з одного боку і військом київського князя Ярослава I Мудрого з іншого, в результаті якого військо Ярослава було вщент розгромлене, а сам він з кількома дружинниками утік до Новгорода.

Передісторія[ред.ред. код]

У 1016 р. Ярослав на чолі новгородських і найманих варязьких військ здобув перемогу над Святополком та його союзниками печенігами під Любечем на Дніпрі і став великим князем київським. 1017 року Київ витримав печенізьку облогу.

У 1018 році на Русь рушив Болеслав Хоробрий, Ярослав вийшов на Волинь назустріч йому з київсько-новгородсько-варязьким військом.

Хід битви[ред.ред. код]

Два війська зустрілися на Західному Бузі і деякий час не наважувалися перейти річку. Це несподівано зробив Болеслав, тягнучи за собою своїх воїнів. Ярослав зазнав нищівної поразки.

Наслідки[ред.ред. код]

Святополк увійшов у Київ і розмістив польські війська в містах, де почало назрівати невдоволення, а потім і за наказом самого Святополка стали організовуватися вбивства поляків. У нагороду за допомогу в відвоюванні київського престолу Святополк віддав Болеславу завойовані Володимиром Святим червенські гради на лівому березі Західного Бугу, і польські війська залишили Русь.

Після поразки Ярослав утік у Новгород і хотів тікати далі до Швеції, але був затриманий новгородцями, що побоюються помсти Святополка. 1019 року було зібране нове військо, причому на його оснащення був проведений збір коштів у розмірі 4 кун з мужів, по 10 гривень зі старійшин і по 18 гривень з бояр. Святополк виявився не готовий до протистояння і відразу втік до печенігів, поступившись київським престолом Ярославу. У тому ж році Святополк воював з ним у вирішальній битві на річці Альті.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]