Битва на Каталаунських полях
| Битва на Каталаунських полях | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гуни в битві на Каталаунських полях. Малюнок A. De Neuville до «Популярної історії Франції» |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Західна Римська імперія Королівство вестготів Алани, Бургунди Франки |
Гуни Остготи, Гепіди та інші |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Флавій Аецій король Теодоріх король Сангібан |
вождь гуннів Аттіла король Валамир король Ардаріх |
||||||
Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року) — битва в Галлії, в якій війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію.
Битва була найбільшою і однією з останніх в історії Західної Римської імперії перед її розпадом. Хоча результат битви був невизначений, Аттіла був змушений піти з Галлії і це було розцінено як поразка гунів.
Зміст |
Передумови битви [ред.]
Войовничі гуни поклали підкорили Східну Римську імперію (по дорозі вони все знищували вогнем і мечем). В 448 році імператор Феодосій І уклав мир з гунами, при цьому заплатив величезний викуп у 2100 фунтів золота (точніше 952 кг). Виявлено факти, які підтверджують сплату данини гунам Східною Римською Імперією.
Положення Західної Римської імперії [ред.]
Спочатку римляни маніпулювали гунами задля власних цілей. Римські полководці використовували їх у війнах зі своїми численними ворогами. На прохання римлян, гуни розгромили королівство бургундців, яке знаходилося на Рейні. У 450 році Галлія була країною, яка була політично розділена між германськими племенами. Територію Галії розділили франки, вестготи і бургунди. Аттіла знав про стан справ у Галлії. Під час війн вандали заснували своє королівство, а їхній король Гейзеріх вважав себе спадкоємцем карфагенських правителів. У 451 році Аттіла зрозумів, що гуни готові до війни із Римом. Він почав вторгнення у Західну Римську імперію. Захопивши такі міста як Аквіланія і Мілан (вони були великими торговими містами), він підійшов до Риму. Римський імператор змушений був заплатити величезний викуп.
Атака на Галлію [ред.]
Під час атаки на Галлію Аттіла розграбував великі міста, зокрема Мец, Кельн та інші, дійшовши до Каталаунських полів 200 км від Орлеана. Вночі франки й гепіди зустрілись у бою. Зранку противники з’ясували, що бій відбуватиметься на пагорбі. Римсько-вестгогтському війську вдалося захопити пагорб першим. Гуни намагались вибити їх із зайнятих позицій, але сини вестготського короля Теодоріха І відбили атаку. Наступної ночі почалася різанина, у якій загинув сам Теодоріх І. Його затоптали в бою, коли він впав зі свого коня. Тіло короля вдалося знайти лише зранку. Сини відкинули гунів вночі аж до табору. Потім сини Теодоріха вирішили піти з поля бою, а після цього пішли і гуни. В цьому бою ніхто не переміг, але гуни не досягли поставленої мети походу на Галлію і вимушені були відступити. Це продемонструвало деяку перевагу римлян.
Див. також [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Битва на Каталаунських полях |
