Битва на Каталаунських полях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва на Каталаунських полях
De Neuville - The Huns at the Battle of Chalons.jpg
Гуни в битві на Каталаунських полях. Малюнок A. De Neuville до «Популярної історії Франції»
Дата: після 20 червня 451 року
Місце: під Труа (Сучасн. Шампань у Франції)
Результат: Перемога римсько-готської коаліції
Сторони
Західна Римська імперія
Королівство вестготів
Алани, Бургунди
Франки
Гуни
Остготи, Гепіди та інші
Командувачі
Флавій Аецій
король Теодоріх
король Сангібан
вождь гуннів Аттіла
король Валамир
король Ардаріх

Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року) — битва в Галлії, в якій війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію.

Битва була найбільшою і однією з останніх в історії Західної Римської імперії перед її розпадом. Хоча результат битви був невизначений, Аттіла був змушений піти з Галлії і це було розцінено як поразка гунів.

Передумови битви[ред.ред. код]

Войовничі гуни поклали підкорили Східну Римську імперію (по дорозі вони все знищували вогнем і мечем). В 448 році імператор Феодосій І уклав мир з гунами, при цьому заплатив величезний викуп у 2100 фунтів золота (точніше 952 кг). Виявлено факти, які підтверджують сплату данини гунам Східною Римською Імперією.

Положення Західної Римської імперії[ред.ред. код]

Спочатку римляни маніпулювали гунами задля власних цілей. Римські полководці використовували їх у війнах зі своїми численними ворогами. На прохання римлян, гуни розгромили королівство бургундців, яке знаходилося на Рейні. У 450 році Галлія була країною, яка була політично розділена між германськими племенами. Територію Галії розділили франки, вестготи і бургунди. Аттіла знав про стан справ у Галлії. Під час війн вандали заснували своє королівство, а їхній король Гейзеріх вважав себе спадкоємцем карфагенських правителів. У 451 році Аттіла зрозумів, що гуни готові до війни із Римом. Він почав вторгнення у Західну Римську імперію. Захопивши такі міста як Аквіланія і Мілан (вони були великими торговими містами), він підійшов до Риму. Римський імператор змушений був заплатити величезний викуп.

Атака на Галлію[ред.ред. код]

Під час атаки на Галлію Аттіла розграбував великі міста, зокрема Мец, Кельн та інші, дійшовши до Каталаунських полів 200 км від Орлеана. Вночі франки й гепіди зустрілись у бою. Зранку противники з’ясували, що бій відбуватиметься на пагорбі. Римсько-вестгогтському війську вдалося захопити пагорб першим. Гуни намагались вибити їх із зайнятих позицій, але сини вестготського короля Теодоріха І відбили атаку. Наступної ночі почалася різанина, у якій загинув сам Теодоріх І. Його затоптали в бою, коли він впав зі свого коня. Тіло короля вдалося знайти лише зранку. Сини відкинули гунів вночі аж до табору. Потім сини Теодоріха вирішили піти з поля бою, а після цього пішли і гуни. В цьому бою ніхто не переміг, але гуни не досягли поставленої мети походу на Галлію і вимушені були відступити. Це продемонструвало деяку перевагу римлян.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]